Невмержицька Н. М., Лахтадир Т. В.

ТВОРЧИЙ І ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ БАРТОЛОМЕО ЕУСТАХІО (ДО 500-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)


Про автора:

Невмержицька Н. М., Лахтадир Т. В.

Рубрика:

ПАМ'ЯТНА ДАТА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У статті описано життєвий і творчий шлях Бартоломео Еустахіо. Народився майбутній великий вчений в Італії. За наполяганням батька отримав чудову гуманітарну освіту. Отримавши вчений ступінь у галузі медицини він присвятив себе вивченню анатомії. Бартоломео рано привернув увагу до себе, і був лікарем кардиналів Борромео і Джуліо делла Ровере. Пізніше був обраний на посаду професора анатомії в Сапієнца. Студенти любили його і захоплювалися його цікавими лекціями. Також ця посада дала йому час і можливість доступу до людських трупів, що в ті часи було отримати нелегко. Був противником Везалія. Першими роботами Еустахіо були «Ossium examen» і «Demotu capitis», написані в 1561 році. У 1562 і 1563 роках Еустахіо випустив серію трактатів про нирки (De renum structura), органу слуху (De Auditus Organis), венозній системі (De vena quae azygos graecis dicitur) і зубах (De dentibus). Потім вони були опубліковані разом з двома більш ранніми роботами Бартоломео в Opuscula anatomica (1564). Бартоломео Евстахіо розширив ранні знання про слухову трубу. Потім цей орган був названий в його честь. Еустахіо детально описав кількість, розташування і типи зубів у немовлят і дорослих. Він вважається першим порівняльним анатомом. Анатомічні досягнення Евстахіо були великими, але більша частина його робіт була посмертною. Морганьи і Галлер заявляли, що не було частини тіла, на структуру якої він не пролив би світло. У 1552 році Еустахіо за допомогою П’єра Маттео Піні підготував серію з 47 мідних пластин з гравіюванням, які ілюстрували результати багатьох розрізів Еустахіо. Ілюстрації були підготовлені для книги під назвою De dissensionibus ac controversiis anatomicis. Перші вісім великих пластин використовувалися в Opuscula anatomica, решта 39 були загублені, пізніше знайдені і випущені вже після смерті Бартоломео. Еустахіо помер на дорозі до кардинала (як вказувалося вище він був його доктором) 27 серпня 1574 року в віці 54 років.

Ключові слова:

анатомія, Еустахіо, опис, пластини.

Список цитованої літератури:

  1. Virchow R. Bartolommeo Eustachio. Virchow’s Arch. path. Anat. 1874. Bd. 60. р. 151.
  2. Leoutsakos B, Leoutsakos A. The adrenal glands: a brief historical perspective. Normones. 2008;7(4):334-6.
  3. Baker P, Knight D. Calcium controls exocytosis in bovine adrenal medullary cells. Trends Neurosci. 1984;7:120-6.
  4. Carmichael SW. The history of the Adrenal Medulla. Reviews in the Neuroscience. 1989;2:83-99.
  5. Soffer L, Dorfman R, Gebrilav L. Nadpochechnye zhelezy cheloveka. Moskva; Medicina: 1966. 500 s. [in Russian].
  6. Saksonov PP. K istorii otkrytiya i izucheniya adrenalina. Farmakologiya i toksikologiya. 1950;8:62-4. [in Russian].
  7. Prohorov AM. Bolshaya sovetskaya enciklopediya. 3 izdanie. V 30 tomah. Moskva: Sovetskaya enciklopediya; 1969-1978. 19774 s. [in Russian].
  8. Medvei VC. A History of Endocrinology. Lancaster: MTP Press Ltd; 1982. 913 р.
  9. Rolleston HD. The Endocrine Organs in Health and Disease, with an Historical Overview. London: Oxford Univ. Press; 1936.
  10. Carmichael SW, Spagnoli DB, Fredericson RG. The opossum adrenal medulla. Am. J. Anat. 1987;179:211-9.

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (156), 2020 рік , 10-13 сторінки, код УДК 06. 091. 5:611-051.

DOI: