МОЖЛИВІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ РЕСПІРАТОРНОЇ ХВОРОБИ COVID-19, СПРИЧИНЕНОЇ КОРОНАВІРУСОМ SARS-COV-2

Вастьянов Р. С., Козішкурт О. В., Голубятников М. І., Камаралі А. О.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Резюме. Мета. Аналітичне дослідження можливості застосування препаратів рослинного походження у якості засобів етіотропної та патогенетичної корекції гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2 Матеріали і методи: матеріалами стали інформаційні ресурси мережі Internet (Pubmed, e-library), метод дослідження – описово-аналітичний.Результати та обговорення. У статті наведено відомості про етіологію, епідеміологію та патогенез коронавірусної інфекції за даними вивчення епідемічних спалахів, зареєстрованих в 2002, 2004 і 2019-2020 рр. Відомі протизапальні та противірусні ефекти полісахаридів Astragalus mongholicus вивчали на клітинах нирок курячого ембріона, заражених вірусом пташиного інфекційного бронхіту PhCov, який відносять до третьої групи коронавірусів. Титри збудника вірогідно зменшувались при обробці у дозі 30 мкг/мл. Потенційний противірусний ефект доведено при лікуванні птахів: етіотропна дія супроводжувалась пригніченням реплікації вірусів, патогенетична – зниженням рівнів мРНК, цитокінів: IL-1b, IL-6, IL-8 і TNF-α. Полісахариди пагонів Solanum tuberosum у вигляді ін’єкційної форми лікарський препарат Панавір) володіють противірусною, імуномодулюючою активністю, підвищують неспецифічну резистентність організму до різних інфекцій, сприяючи індукції лейкоцитами інтерферонів ά і γ. Використання панавіру в складі комплексної терапії ГРЗ і грипу, призводило до вірогідного зменшення тяжкості і тривалості катаральних явищ, інтоксикації у порівнянні з особами контрольної групи, у яких проводилося лікування без застосування препарату. Доведено достовірне (р<0,05) зниження рівня експресії IL-8, TNF-α у пацієнтів, які отримували панавір парентерально, у порівнянні з вихідними значеннями. Встановлено противірусну дію полісахаридів пагонів Solanum tuberosum на перебіг інфекційного перитоніту у кішок, що викликаний FCoV – Felinae Coronaviгus. Використання препарату у коронавірус-позитивних кішок супроводжується достовірним зниженням титрів антитіл до коронавірусу у більшості досліджених тварин. Показана можливість застосування препаратів рослинного походження з метою зменшення тяжкості перебігу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 шляхом корекції патогенетичних механізмів захворювання та противірусної дії. Висновки. Зважаючи на відомі механізми патогенезу гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема, продукування імунокомпетентними клітинами високого рівня прозапальних цитокінів (IL-1b, IL-8, TFN-ά) і доведений інгібуючий вплив рослинних полісахаридів Astragalus mongholicus і Solanum tuberosum (панавір) на їх рівень, зазначені лікарські засоби можна розглядати, як ті, що здатні потенційно зменшити тяжкість перебігу захворювання і попередити його наслідки завдяки наявній комплексній дії: протизапальній, противірусній та імуномодулюючій.

гостра респіраторна хвороба COVID-19, патогенетичні підходи до лікування.

1. L’vov DK. Meditsinskaya virusologiya. Moskva: OOO «Meditsinskoye informatsionnoye agenstvo». 2008. 656 s. [in Russian].
2. Gorbalenya AE, Baker SC, Baric RS, De Groot RJ, Drosten C, Gulyaeva AA, et al. Coronaviridae Study Group of the International Committee on Taxonomy of Viruses. The species severe acute respiratory syndrome-related coronavirus: classifying 2019-nCoV and naming it SARS-CoV-2. Nat. Microbiology. 2020;5:536-544.
3. Jaimes JA, Millet JK, Stout AE, Andre NM, Whittaker GR. A tale of two viruses: the distinct spike glycoproteins of feline coronaviruses. Viruses. 2020 Jan;12(1):83. doi: 10.3390/v12010083.
4. Dzyublyk IV, Obertyns’ka OV. Koronavirusy lyudyny ta zakhvoryuvannya orhaniv dykhannya. Zdorov’ya suspil’stva. 2015;4:39-47. [in Ukrainian].
5. Center for disease control and prevention [Internet]. 2020 [updated 2020 Mar 3]. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019- ncov/index. html.
6. Ren S, Wang WB, Hao YaG, Zhang HR, Wang ZC, Che YeLn, et al. Stability and infectivity of coronaviruses in inanimate environments. World J Clin Cases. 2020;8(8):1391-1399. doi: 10.12998/wjcc.v8.i8.1391.
7. Warnes SL, Little ZR, Keevil CW. Human Coronavirus 229E Remains Infectious on Common Touch Surface Materials. mBio. 2015;6(6):e01697-15. doi: 10.1128/mBio.01697-15.
8. Sampathkumar P, Temesgen, Z, Smith T, Thompson R. SARS: Epidemiology, Clinical Presentation, Management, and Infection Control Measures. Mayo Clinic Proceedings. 2003;78(7):882-890.
9. Kannan S, Shaik Syed AP, Sheeza A, Hemalatha K. COVID-19 (Novel Coronavirus 2019). Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2020;24(4):2006- 2011.
10. Vellingir B, Jayaramayya K, Iyer M, Narayanasamy A, Govindasamy V, Giridharan B, et al. COVID-19: A promising cure for the global panic. Sci Total Environ. 2020 Jul 10;725:138277. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020. 138277.
11. Hajjar LA, Costa IBSDS, Rizk SI, Biselli B, Gomes BR, Bittar CS, еt al. Intensive care management of patients with COVID-19: a practical approach. Annals of Intensive Care. 2021 Feb 18;11(1):36. doi: 10.1186/s 13613-021-00820-w.
12. Holubovs’ka OA. Postkovidnyy syndrom: patohenez ta osnovni napryamy reabilitatsiyi. Medychna hazeta «Zdorov’ya Ukrayiny 21 storichchya» 2021;3:496.
13. Wan Y, Shang J, Graham R, Baric RS, Li F. Receptor recognition by novel coronavirus from Wuhan: an analysis based on decade-long structural studies of SARS. J. Virol. 2020 Mar 17;94(7):e00127-20. doi: 10.1128/ JVI.00127-20.
14. Zeng Q, Langereis M, van Vliet A, Huizinga E, de Groot R. Structure of coronavirus hemagglutinin-esterase offers insight into corona and influenza virus evolution. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2008;105(26):9065-9069.
15. 1Fu Y, Cheng Y, Wu Y. Understanding SARS-CoV-2-Mediated Inflammatory Responses: From Mechanisms to Potential Therapeutic Tools. Virol Sin. 2020 Jun;35(3):266-271. doi: 10.1007/s12250-020-00207-4.
16. Haga S, Yamamoto N, Nakai-Murakami C, Osawa Yo, Tokunaga K, Sata T, et al. Modulation of TNF-alpha-converting enzyme by the spike protein of SARS-CoV and ACE2 induces TNF-alpha production and facilitates viral entry. Proc Natl Acad Sci USA. 2008;105:7809-7814.
17. Liu J, Zheng X, Tong Q, Li W, Wang B, Sutter K, et al. Overlapping and discrete aspects of the pathology and pathogenesis of the emerging human pathogenic coronaviruses SARS-CoV, MERS-CoV, and 2019-nCoV. Journal of Medical Virology. 2020;92(5):491-494.
18. Huang J, Song W, Huang H, Sun Q. Pharmacological Therapeutics Targeting RNA-Dependent RNA Polymerase, Proteinase and Spike Protein: From Mechanistic Studies to Clinical Trials for COVID-19. J Clin Med. 2020 Apr;9(4):1131. doi: 10.3390/jcm9041131.
19. Sharma А. Chloroquine paradox may cause more damage than help fight COVID-19. Microbes and Infection. 2020;22:154-156. doi: https://doi. org/10.1016/j.micinf. 2020.04004.
20. Zhang P, Liu X, Liu H, Wang W, Liu X, Li X, et al. Astragalus polysaccharides inhibit avian infectious bronchitis virus infection by regulating viral replication. Microb Pathog. 2018 Jan;114:124-128. doi: 10.1016/j.micpath.2017.11.026.
21. Zheng Yi, Ren W, Zhang L, Zhang Yu, Liu D, Liu Yo. A Review of the Pharmacological Action of Astragalus Polysaccharide. Front Pharmacol. 2020;11:349. doi: 10.3389/fphar.2020.00349.
22. TOV Natsional’na doslidnyts’ka kompaniya. Instruktsiya z medychnoho zastosuvannya preparatu Panavir. Kyyiv: TOV Natsional’na doslidnyts’ka kompaniya; 2020. 22 s. [in Ukrainian].
23. Tkachenko LI, Rtishcheva LV, Dokhov MB. Novyye vozmozhnosti povysheniya effektivnosti terapii grippa i ostrykh respiratornykh virusnykh infektsiy. Profilakticheskaya meditsina. 2018:21(6);45-51. [in Russian].
24. Rakhmaninova N.A, Terekhova YUO. Otsenka effektivnosti primeneniya preparata «Forvet» dlya profilaktiki infektsionnogo peritonita u koshek. Rossiyskiy veterinarnyy zhurnal. Melkiye domashniye i dikiye zhivotnyye. 2015;2:48-52. [in Russian].
25. Kalinina TS, Zlenko DV, Kiselev AV, Litvin AA, Stovbun SV. Antiviral activity of the high-molecular-weight plant polysaccharides (Panavir®). International Journal of Biological Macromolecules. 2020;161:936-938.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 14-18 сторінки, код УДК 616.9: 578.834.1]-092-085

10.29254/2077-4214-2021-2-160-14-18