Торяник І. І.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ РЕГІОНАРНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ТА ЇХНІХ СУДИН У ПАТОГЕНЕЗІ БАБЕЗІОЗУ


Про автора:

Торяник І. І.

Рубрика:

БІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Резюме. Патогенетичний вплив збудників бабезіозу дебютує затримкою у лімфовузлах. Отже, вивчення структурних змін останніх на природному прототипі має науковий сенс. Мета: з’ясувати роль структурно-функ- ціональних змін реґіонарних лімфатичних вузлів та їхніх судин у патогенезі бабезіозу. Вивчення структурних змін реґіонарних лімфатичних вузлів собак, хворих на бабезіоз, відбувалось постмортально, гістологічними методами. Для цього проводили фіксацію (12% водний розчин формаліну на фосфатному буфері, pH=7,0-7,2), зневоднення у батареї спиртів (від 30º до абсолютного), заливку (парафін/целоїдин). Забарвлення здійснюва- ли еозин омом та гематоксиліном, за Ван-Гізоном. Аналіз проводили, застосовуючи мікроскоп «Olympus ВХ41», Японія (х 100; х 200; 400). Верифікацію здійснювали цитологічним, молекулярно-генетичним методами (полімеразно-ланцюгова реакція) та у біологічній пробі на тваринах. У разі розтину трупів хворих на бабезіоз особин діагностовано незначна кількість транссудату червоного кольору. Серозні оболонки внутрішніх органів, клітковина у місцях локалізації реґіонарних лімфатичних вузлів бліді, жовтяничні з масованими крапчастими крововиливами. На розтинах органи соковиті, вологі, крихкотливі, розм’якшені. Пульпарний компонент дезор- ганізований. Лімфоїдні вузлики втрачали характерну структурованість, чіткість меж, що координативно окрес- лювали маргінальну, мантійну зони, міжфолікулярні проміжки. Останні із вцілілих долучали чисельні, різні за розмірами, геометрією вогнища крововиливів, що відзначались тенденцією до злиття. Реактивні зміни у вузлах супроводжувались помірною лейкоцитарною та макрофагальною реакціями. Лейкоцити, макрофагами зосе- реджувались у вигляді скупчень (опосередкований аргумент на користь фагоцитозу збудників та клітинного детриту, що утворювався у наслідок життєдіяльності паразитів). Мікросудини з дефектами цілісності стінок у вигляді пенетрацій. Паравазальні простори з фактами крововиливів. Судини з ознаками десквамації ендотелію, розшарувань, дефектів підлеглих структур. Лімфатичні вузли, їхні судини (наявність збудників у еритроцитах, пористість судин, крапчасті крововиливи, дистрофія) є структурно-функціональною ланкою патогенезу бабезій- ної інвазії.

Ключові слова:

структурно-функціональні зміни, реґіонарні лімфатичні вузли, судини, бабезіоз, патогенез

Список цитованої літератури:

  1. Villatoro T, Karp JK. Transfusion-Transmitted Babesiosis. Arch Pathol Lab Med. 2019;143(1):130-134. DOI: https://doi.org/10.5858/ arpa.2017-0250-RS.
  2. Gray JS. Vectors of Babesiosis. Annu Rev Entomol. 2019;64:149-165. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-ento-011118-111932.
  3. Yabsley MJ, Shock BC. Natural history of zoonotic babesia: role of wildlife reservoirs. Intern. J. Parasitol: Parasites and Wildlife. 2013;2:18-31.
  4. Solano-Gallego LA, Solano-Gallego L, Sainz A, Roura X. A review of canine babesiosis: the European perspective. Parasites Vectors. 2016;9:336-338.
  5. Rożej-Bielicka W, Stypułkowska-Misiurewicz H, Gołąb E. Human babesiosis. Przegl Epidemiol. 2015;69(3):489-494.
  6. Міnіsterstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny, DU Ukrayunskiy instytut strategichnukh doslidzhen’. Schorichna dopovid’ pro stan zdoroviya naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuachiu ta rezul’taty diyal’nosti systemy okhorony zdorov’ya Ukrayiny 2016 rik. Кyiv: Міnіsterstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny, DU Ukrayunskiy instytut strategichnukh doslidzhen’; 2017. 516 s. [Ukrainian].
  7. Galat VF, editor. Parazytologia ta invazuvni khvoroby tvaryn. 2-nd ed. Kyiv: Urozhay; 2009. 368 s. [in Ukrainian].
  8. Pokhyl SI, Totrianyk II, Tymchenko OM, Chegyryns’ka NA, Kostyria IA. Pryskoreniy metod podviynogo zabarvlennia mazkiv krovi z nasharuvanniamdiamantovogo zelenogo. Visnyk problem biologiyi i medycynu. 2015;3(1):275-277. [in Ukrainian].
  9. Torianyk II, Tymchenko OM, Ostapets MO, Chegyryns’ka NA, Kostyria IA, Pokhyl SI, et al. Use of polymerase chain reaction in verification and differential diagnosis of babesiosis. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2020;11(4):563-567. DOI: 10.15421/022087.
  10. Torianyk II. Biological method for babesiosis detection: the unified version in vivo. Wiadomosci Lekarskie. 2021;LXXIV(2):268-273. DOI: 10.36740/ WLek202102117.
  11. Nakaz Ministerstva ohorony zdorov’ya Ukrayiny vid 24 sichnya 2008 roky N 26. Derzhavni sanitarni normy i pravyla: Organizatsiya roboty laboratoriy pru doslidzhenni materialu, shco mistut’ biologichni patogenni agentu I-IV grup patogennosti molekularno-genetychnymy metodamy. [in Ukrainian].
  12. Verkhovna Rada Ukrayiny. Evropeys’ka konvenchiya pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shco vykorustovuyut’sia dlia doslidnutch’kykh abo inshykh naykovykh tschiley vid 18.03.1986 r. [Internet]. 1986. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137#Text. [ in Ukrainian].
  13. Verkhovna Rada Ukrayiny. Zakon Ukrayinu № 3447-IV Pro zakhyst tvaryn vid zhorstokogo povodzhennyi vid 21.02.2006 r. [Internet]. 2006. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 73-76 сторінки, код УДК 616.993.19–07:192.66:636.7

DOI: