ВПЛИВ НАДМІРНОЇ МАСИ ТІЛА ТА ІНШИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ НА ВИНИКНЕННЯ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА

Лабінська О. Є., Кияк Ю. Г., Галькевич М. П., Барнетт О. Ю.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Резюме. Надмірна маса тіла (НМТ) займає одне із провідних місць поміж модифікованих факторів ризику гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Після перенесеного ГІМ кожен п’ятий пацієнт помирає упродовж першого року. Метою дослідження було дослідити вплив особливостей поширення основних факторів ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) на виникнення ГІМ і проаналізувати клініко-лабораторні показники у гострому періоді ІМ у пацієнтів із НМТ та ожирінням (Ож). Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 158 пацієнтів з ГІМ з елевацією сегмента ST віком від 32 до 86 років. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи: першу групу становили 52 особи з ІМ із нормальною масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) – 18,5-24,9 кг/м2 ), другу групу – 51 пацієнт з ІМ із НМТ (ІМТ – 25,0-29,9 кг/м2 ), третю групу – 55 осіб з ІМ та ОЖ І-ІІІ ступенів (ІМТ ≥30,0 кг/м2 ). Результати. Встановлено, що найбільш поширеними класичними факторами були артеріальна гіпертензія (88-95%), дисліпідемія (50-76%) і куріння (51-69%), незалежно від ІМТ. Вісцеральне Ож виявлено в усіх 100% осіб із ГІМ та Ож І-ІІІ ступеня, у 82,35% пацієнтів – із ГІМ та НМТ, а також у 9,62% осіб – із ГІМ і нормальною масою тіла. У пацієнтів з ГІМ за наявності Ож І-ІІІ ст. достовірно частіше виявляли наявність дисліпідемії, цукрового діабету 2 типу, обтяженої спадковості та професійно-шкідливих умов праці, порівняно з особами із ГІМ та нормальною масою тіла (р<0,05). Перевищення цільових рівнів загального холестерину найчастіше зустрічали у пацієнтів з НМТ (52,94±6,99%) та Ож І-ІІІ ст. (60,00±6,61%), ліпопротеїдів низької щільності – у кожній із досліджуваних груп, незалежно від ІМТ. Висновки. Найбільш поширеними класичними факторами ризику ішемічної хвороби серця були артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та куріння,незалежно від індексу маси тіла. У пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та ожирінням І-ІІІ ст. найчастіше спостерігали дисліпідемію та цукровий діабет 2 типу. Вісцеральне ожиріння виявлено в усіх обстежених пацієнтів з ожирінням І-ІІІ ст. і у 82,35% пацієнтів з надмірною масою тіла, а також у 9,62% осіб з нормальною масою тіла.

гострий інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, фактори ризику, надмірна маса тіла, вісцеральне ожиріння.

1. Kovalenko VM, Kornatskyi VM. Stan zdorovia narodu Ukrainy ta medychnoi dopomohy tretynnoho rivnia. Kyiv; 2019. 223 s. [in Ukrainian].
2. Yusuf S, Hawken S, Ounpuu S, Dans T, Avezum A, Lanas F, et al. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52countries (the INTERHEART study): case-control study. Lancet. 2004;364(9438):937-52.
3. Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JGF, Coats AJS, et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016;37(27):2129- 200.
4. Kovalenko VN, Dolzhenko MN, Nesukai EH. sravnitel’naya kharakteristika profilaktiki serdechno-sosudistykh zabolevaniy v Ukraine i Yevrope po dannym EUROASPIRE IV: gospital’naya liniya. Arterial’naya gipertenziya. 2016;1(45):41-80. [in Russian].
5. Bray GA, Heisel WE, Afshin A, Jensen MD, Dietz WH, Long M, et al. The science of obesity management: An endocrine society scientific statement. Endocr Rev. 2018;39(2):79-132.
6. Yermolenko NO, Zarudna OI, Holyk IV. Ozhyrinnya – problema suchasnosti. Medsestrynstvo. 2016;1:23-6. [in Ukrainian].
7. Pytetska NI. Arterialʹna hipertenziya ta ozhyrinnya u khvorykh litnʹoho viku. Problemy starinnya i dovgolittya. 2016;25(1):98-104. [in Ukrainian].
8. Global BMI, Mortality Collaboration, Di Angelantonio E, Bhupathiraju ShN, et al. Body-mass index and all-cause mortality: individualparticipant-data meta-analysis of 239 prospective studies in four continents. Lancet. 2016;388(10046):776-86.
9. Twig G, Gerstein HG, Shor DB, Derazne E, Tzur D, Afek A, et al. Coronary artery disease risk among obese metabolically healthy young men. Eur J Endocrinol. 2015;173:305-12.
10. Goliasch G, Oravec S, Blessberger H, Dostal E, Hoke M, Wojta J, et al. Relative importance of different lipid risk factors for the development of myocardial infarction at a very young age (≤ 40 years of age). Eur J Clin Invest. 2012;42(6):631-6.
11. Aggarwal A, Aggarwal S, Goel A, Sharma V, Dwivedi S. A retrospective case-control study of modifiable risk factors and cutaneous markers in Indian patients with young coronary artery disease. JRSM Cardiovasc Dis. 2012;1(3):1-8. doi: 10.1258/cvd.2012.012010.
12. Johnson HM. Anxiety and Hypertension: Is There a Link? A Literature Review of the Comorbidity Relationship Between Anxiety and Hypertension. Curr Hypertens Rep. 2019;21(9):22-6.
13. Hebebrand J, Holm JC, Woodward E, Baker JL, Blaak E, Durrer Schutz D, et al. A Proposal of the European Association for the Study of Obesity to Improve the ICD-11 Diagnostic Criteria for Obesity Based on the Three Dimensions Etiology, Degree of Adiposity and Health Risk. Obes Facts. 2017;10(4):284-307.
14. Griadil TI, Chubirko KI, Chopey IV, Grechko MM, Mykhalko YaO, Pulyk OR. Diahnostyka, likuvannya ta profilaktyka ozhyrinnya. Ukraine. Zdorovya natsii. 2015;1(33):96-100. [in Ukrainian].
15. Velychko VI, Kolotvina LI, Gurev AM, Kolotvin AO. Ozhyrinnya y nealkoholʹna zhyrova khvoroba pechinky z pozytsiyi kardiovaskulyarnoho ryzyku v praktytsi simeynoho likarya. Meditsina transporty Ukrainy. 2014;1:79-82. [in Ukrainian].
16. Yusuf S, Hawken S, Ounpuu S, Bautista L, Franzosi MG, Commerford P, et al. INTERHEART Study Investigators. Obesity and the risk of myocardial infarction in 27,000 participants from 52 countries: a case-control study. Lancet. 2005 Nov 5;366(9497):1640-9.
17. Pischon T, Boeing H, Hoffmann K, Bergmann M, Schulze MB, Overvad K, et al. General and abdominal adiposity and risk of death in Europe. N Engl J Med. 2008;359(20):2105-20.
18. Folsom AR, Kushi LH, Anderson KE, Mink PJ, Olson JE, Hong CP, et al. Associations of general and abdominal obesity with multiple health outcomes in older women: the Iowa Women’s Health Study. Arch Intern Med. 2000;160(14):2117-28.
19. Steg PG, James SK, Atar D, Badano LP, Lundqvist CB, Borger MA, et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2012;33(20):2569-619.
20. Yumuk V, Tsigos C, Fried M, Schindler K, Busetto L, Micic D, et al. European Guidelines for Obesity Management in Adults. Obesity facts. 2015;8(6):402-24.
21. Amato MC, Giordano C, Galia M, Criscimanna A, Vitabile S, Midiri M, et. al. Visceral Adiposity Index: a reliable indicator of visceral fat function associated with cardiometabolic risk. Diabetes Care. 2010;33(4):920-2.
22. Chen GC, Arthur R, Iyengar NM, Kamensky V, Xue X, Wassertheil-Smoller S, et al. Association between regional body fat and cardiovascular disease risk among postmenopausal women with normal body mass index. Eur Heart J. 2019;40(34):2849-55.
23. Lakka HM, Lakka TA, Tuomilehto J, Salonen JT. Abdominal obesity is associated with increased risk of acute coronary events in men. Eur Heart J. 2002;23(9):706-13.
24. Kupnovytska IG, Kalugina SM, Sapatyi AL. Ponyattya pro komorbidnistʹ i yiyi znachennya dlya medytsyny (ohlyad literatury). Prykarpat·sʹkyy visnyk NTSH. Pulʹs. 2014;(4):144-53. [in Ukrainian].
25. Abrahamovych O, Fayura O, Abrahamovych U. Komorbidnistʹ: suchasnyy pohlyad na problemu; klacyfikatsiya (povidomlennya pershe). Lʹvivsʹkyy klinichnyy visnyk. 2015;4(12):56-64. [in Ukrainian].
26. Horbas IM. Factory ryzyku sertsevo-sudynnykh zahvoryuvan: ozhyrinnya. Zdorovya Ukrainy. 2009;17:66-7. [in Ukrainian].
27. Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, et al. 2019ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk: The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS). Eur H J. 2020;41(1):111-88.
28. Timmer JR, Hoekstra M, Nijsten MW, van der Horst IC, Ottervanger JP, Slingerland RJ, et al. Prognostic value of admission glycosylated hemoglobin and glucose in nondiabetic patients with ST-segment-elevation myocardial infarction treated with percutaneous coronary intervention. Circulation. 2011;124(6):704-11.
29. Tandjung K, van Houwelingen KG, Jansen H, Basalus MWZ, Sen H, Lowik MM, et al. Comparison of Frequency of Periprocedural Myocardial Infarction in Patients With and Without Diabetes Mellitus to Those With Previously Unknown but Elevated Glycated Hemoglobin Levels (from the TWENTE Trial). Am. J of Cardiol. 2012;110(11):1561-67.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 100-104 сторінки, код УДК 616.12-005.4+616-056.52)-038-06:616.127-005.8

10.29254/2077-4214-2021-2-160-100-104