ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ШТАМІВ STAPHYLOCOCCUS AUREUS, ІЗОЛЬОВАНИХ З ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ЛЮДИНИ

Ващенко А. О., Вальчук С. І., Воронкова Ю. С., Шевченко Т. М., Воронкова О. С.

МІКРОБІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. Мета. Дослідити частоту виявлення стафілококів різних видів у складі мікробіоти верхніх дихальних шляхів людини та вивчити стійкість до антибіотиків виділених штамів. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження була стійкість до антибіотиків біоплівкотвірних штамів стафілококів, що виділені з порожнини носу осіб з неалергічним ринітом. Для виділення та ідентифікації стафілококів використовували мікроскопічні та бактеріологічні методи. Вивчення здатності до утворення біоплівки здійснювали на 96-лункових пластикових планшетах. Чутливість до антибіотиків визначали відповідно до стандартів CLSI. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що найбільш часто при проявах неалергічного риніту у складі мікробіоти носової порожнини присутні: S. aureus – 64,4% (31), S. epidermidis – 18,8% (9), S. saprophyticus – 10,4% (5) та Staphylococcus spp. – 6,3% (3). 87,5% (42) виділенихх штамів стафілококів були здатні до формування біоплівки через 72 години культивування. З них: всі штами S. epidermidis (9), 90,3% (28) – S. aureus, 80% (4) – S. saprophyticus та 1 – Staphylococcus spp. Виявлено, що понад 50% були резистентні до доксицикліну. До інших антибіотиків найкращий ефект визначено до меропенему, до якого стійкими були тільки 21,4% (6) та 33,3% (3) штамів S. aureus та S. epidermidis відповідно. Висновки. Показано переважання штамів S. aureus серед інших стафілококів у складі мікробіоти порожнини носу в осіб з ринітами: 64,6% (31) випадків. Визначено, що більшість штамів стафілококів різних видів має схильність до утворення біоплівки: 87,5% (42) випадків, що може вказувати на імовірність ускладнень терапії через підвищену стійкість бактерій до антибіотиків у біоплівковому стані. Визначено, що в якості препаратів вибору для лікування рініту в обстежених осіб можуть бути рекомендовані азитроміцин, амоксицилін/клавуланова кислота та офлоксацин. Препаратом резерву є меропенем, а доксициклін може бути використаний тільки при визначенні чутливості до нього у конкретного штаму

стафілококи, порожнина носа, неалергічний риніт, біоплівка, антибіотикорезистентність

1. Agarwal A, Singh KP, Jain A. Medical significance and management of staphylococcal biofilm. FEMS Immunology & Medical Microbiology. 2010;58(2):147-160. DOI: 10.1111/j.1574-695X.2009.00601.x.
2. Al-Mutairi D, Kilty SJ. Bacterial biofilms and the pathophysiology of chronic rhinosinusitis. Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology. 2011;11(1):18-23. DOI: 10.1097/ACI.0b013e3283423376.
3. Andersson DI, Hughes D. Selection and transmission of antibiotic-resistant bacteria. Microbiol Spectr. 2017;5(4):337-340. DOI: 10.1128/ microbiolspec. MTBP-0013-2016.
4. Archer NK, Mazaitis MJ, Costerton JW, Leid JG, Powers ME, Shirtliff ME. Staphylococcus aureus biofilms: properties, regulation and roles in human disease. Virulence. 2011;2(5):445-459. DOI: 10.4161/viru.2.5.17724.
5. Chen BJ, Xie XY, Ni LJ, Dai XL, Lu Y, Wu XQ, et al. Factors associated with Staphylococcus aureus nasal carriage and molecular characteristics among the general population at a Medical College Campus in Guangzhou, South China. Ann Clin Microbiol Antimicrob. 2017;16(1):28. DOI: 10.1186/s12941-017-0206-0.
6. Cole AL, Sundar M, Lopez A, Forsman A, Yooseph S, Cole AM. Identification of Nasal Gammaproteobacteria with Potent Activity against Staphylococcus aureus: Novel Insights into the «Noncarrier» State. mSphere. 2021;6(1):e01015-20. DOI: 10.1128/mSphere.01015-20.
7. Ghellai L, Hassaine H, Klouche N, Abdelmounaim K. Detection of biofilm formation of a collection of fifty strains of Staphylococcus aureus isolated in Algeria at the University Hospital of Tlemcen. Journal of Bacteriology Research. 2014;6(1):1-6. DOI: 10.5897/JBR2013.0122.
8. Haaber J, Penades JR, Ingmer H. Transfer of Antibiotic Resistance in Staphylococcus aureus. Trends Microbiol. 2017;25(11):893–905. DOI: 10.1016/j.tim.2017.05.011.
9. Hiltunen AK, Savijoki K, Nyman TA, Miettinen I, Ihalainen P, Peltonen J, et al. Structural and Functional Dynamics of Staphylococcus aureus Biofilms and Biofilm Matrix Proteins on Different Clinical Materials. Microorganisms. 2019;7(12):584. DOI: 10.3390/microorganisms7120584.
10. Manner S, Goeres DM, Skogman M, Vuorela P, Fallarero A. Prevention of Staphylococcus aureus biofilm formation by antibiotics in 96-Microtiter Well Plates and Drip Flow Reactors: critical factors influencing outcomes. Sci Rep. 2017;7:43854. DOI: 10.1038/srep43854.
11. Ogonowska P, Gilaberte Y, Barańska-Rybak W, Nakonieczna J. Colonization With Staphylococcus aureus in Atopic Dermatitis Patients: Attempts to Reveal the Unknown. Front Microbiol. 2021;11:567090. DOI: 10.3389/fmicb.2020. 567090.
12. Clinical and Laboratory Standarts Institute. Methods for dilution antimicrobial susceptibility tests for bacteria that grow aerobically. 11th ed. Wayne: CLSI; 2018. 13 p. Available from: https://clsi.org/media/1928/m07ed11_sample.pdf.
13. Ministerstvo zdravookhraneniya SSSR. Ob unifikatsii mikrobiologicheskih (bakteriologicheskih) metodov issledovaniya, primenyaemyih v kliniko-diagnosticheskih laboratoriyah lechebno-profilakticheskih uchrezhdeniy [Internet]. Moskva: MZ SSSR; 1985. Dostupno: https:// docs.cntd.ru/document/ 420245293. [in Russian].
14. Singh R, Ray Р, Das А, Sharma М. Penetration of antibiotics through Staphylococcus aureus and Staphylococcus epidermidis biofilms. Antimicrob Chemother. 2010;65(9):1955-1958. DOI: 10.1093/jac/dkq257.
15. Wolcott R, Costerton JW, Raoult D, Cutler SJ. The polymicrobial nature of biofilm infection. Clinical Microbiology and Infection. 2013;19(2):107-112. DOI: doi.org/10.1111/j.1469-0691.2012.04001.x.
16. Harifulina MA, Voronkova OS, Shevchenko TM, Vinnikov AI. Kharakterystyka stafilokokiv ta yikh rolʹ u patolohiyi ditey. Vìsn. Dnìpropetr. Unìv. Ser. Bìol. Med. 2014;5(2):115-120. DOI: 10.15421/021422. [in Ukrainian].
17. Kunelskaya NL, Turovskiy AB, Kolbanova IG, Popova IA. Antibakterialnaya terapiya hronicheskogo sinusita. RMZh. 2016;21:1411-1416. [in Russian].
18. Belkaid Y, Hand TW. Role of the microbiota in immunity and inflammation. Cell. 2014;157(1):121-141. DOI: 10.1016/j.cell.2014.03.011.
19. Yang D, Xing Y, Song X, Qian Y. The impact of lung microbiota dysbiosis on inflammation. Immunology. 2020;159(2):156-166. DOI: 10.1111/imm.13139.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 177-180 сторінки, код УДК 579.864:616.1

10.29254/2077-4214-2021-2-160-177-180