МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ N-ХЛОРТАУРИНУ ПРИ ВТОРИННОМУ ПЕРИТОНІТІ

Кузьміних С. С., Іщенко О. В., Стеценко І. Ю., Титов Г. І., Макаренко О. В.

МІКРОБІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. Мікробіологічне дослідження з визначенням індивідуальної протимікробної чутливості є одним з необхідних методів діагностики при перитоніті будь-якого генезу. Використання N-хлортаурину при лікуванні бактеріальних, вірусних та протозойних інфекцій різного генезу сьогодні широко обговорюється. Метою роботи були вивчити мікробний спектр збудників вторинного перитоніту, їх чутливість до антибіотиків та N-хлортаурину. Матеріали і методи. В дослідження були включені дорослі люди віком від 18 до 65 років, які мали вторинний перитоніт, асоційований з гострими хірургічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Визначення мікробного профілю перитонеального ексудату проводилося культуральним методом. Профіль чутливості до антибіотиків визначений диско-дифузійним методом. Протимікробну активність N-хлортаурину визначали при культивації отриманих ізолятів в розчині з рН 5,0 та 7,0. Постантибіотичний ефект визначали як показники відновлення росту після сублетального контакту з розчином досліджуваного антисептика. Результати та обговорення. Серед етіологічних факторів вторинного перитоніту найбільшу долю становило сімейство Enterobacteriaceae, а саме Escherichia coli (n=26; 36,11%). Чутливість отриманих культур до антибіотиків була варіабельною. Продуцентами бета-лактамаз розширеного спектру були 41,17% (n=14) культур сімейства Enterobacteriaceae, отриманих від 12 (27,27%) учасників. Розчин N-хлортаурину 1% показав значущу бактерицидну активність проти всіх дослідних культур. Протимікробна активність та постантибіотичний ефект були потенційовані кислим рівнем рН. При рН 7,0 усі тест-культури, а саме Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, були менш сприйнятливими, ніж Proteus mirabilis та грампозитивні мікроорганізми, зокрема Staphylococcus aureus. При порівнянні хіміотерапевтичної чутливості культур до культивації в розчині N-хлортаурину та після сублетального контакту, отримані подібні результати, проте спостерігалася суттєва різниця в здатності до продукції БЛРС (фенотипічно) представниками сімейства Enterobacteriaceae. Висновки. N-хлортаурин є перспективним антисептиком для застосування в лікування вторинного перитоніту.

N-хлортаурин, вторинний перитоніт, БЛРС.

1. Seni J, Sweya E, Mabewa A, Mshana SE, Gilyoma JM. Comparison of antimicrobial resistance patterns of ESBL and non ESBL bacterial isolates among patients with secondary peritonitis at Bugando Medical Centre, Mwanza – Tanzania. BMC Emerg Med. 2016;16(1):41. doi: 10.1186/s12873 -016-0106-1.
2. Mamchur VJ, Dronov SM, Bilenkiy GS. Vplyv vnutrishnʹovennoho vvedennya rozchynu neoreodez na perebih eksperymentalʹnoho endotoksykozu ta otsinka reheneratyvnykh vlastyvostey zasobu za umov aplikatsiynoho zastosuvannya. Medicni perspektivi. 2016;21(3):15-20. [in Ukrainian].
3. Mustedanagic J, Ximenes VF, Nagl M. Microbicidal activity of N-chlorotaurine in combination with hydrogen peroxide. AMB Expr. 2017;7:102. doi: https://doi.org/10.1186/s13568-017-0404-3.
4. Gottardi W, Nagl M. N-chlorotaurine, a natural antiseptic with outstanding tolerability. J Antimicrob Chemother. 2010 Mar;65(3):399-409. doi: 10.1093 /jac/dkp466.
5. Cornaglia G, Courcol R, Herrman J-L, Kahlmeter G, Peigue-Lafeuille H, Vila J, editors. European Manual of Clinical Microbiology. 1-st Edition. Basel, Switzerland: ESCMID; 2012. 496 p.
6. Prasad KN, Singh K, Rizwan A, Mishra P, Tiwari D, Prasad N, Gupta A. Microbiology and outcomes of peritonitis in northern India. Perit Dial Int. 2014;34(2):188-94. doi: 10.3747/pdi.2012.00233.
7. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. Breakpoint tables for interpretation of MICs for antifungal agents, version 10.0 [Internet]. 2020. Available from: http://www.eucast.org/astoffungi/ clinicalbreakpointsforantifungals/.
8. Nagl M, Hess MW, Pfaller K, Hengster P, Gottardi W. Bactericidal activity of micromolar N-chlorotaurine: evidence for its antimicrobial function in the human defense system. Antimicrob Agents Chemother. 2000 Sep;44(9):2507-13. doi: 10.1128/AAC.44.9.2507-2513.2000.
9. Yadav SK, Singh S, Gupta R. Biomedical Statistics. A Beginner’s Guide. 1st ed. Singapore: Springer; 2019. 342 p.
10. Li PK, Szeto CC, Piraino B, de Arteaga J, Fan S, Figueiredo AE, Fish DN et al. ISPD Peritonitis Recommendations: 2016 Update on Prevention and Treatment. Perit Dial Int. 2016;36(5):481-508. doi: 10.3747/pdi.2016.00078.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 184-188 сторінки, код УДК 616.381-002-021.633-085-036.5:615.28

10.29254/2077-4214-2021-2-160-184-188