ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ БІЧНОГО КРИЛОПОДІБНОГО М’ЯЗА ПРИ ГІПОТИРЕОЗІ
Про автора:
Саган Н. Т., Заяць Л. М., Жураківська О. Я., Антимис О. В., Міськів В. А., Мельник Я. І.
Рубрика:
МОРФОЛОГІЯ
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Резюме. У динаміці розвитку гіпотиреозу, коли вміст Т3 , Т4 у крові тварин обох вікових груп на 14 добу становив 85% і 97% (Т3 ) контрольних показників та 50% і 48% (Т4 ), відповідно, і до 28 доби вміст Т4 залишаєтьсязниженим до 71% та 64%, відповідно, у всіх ланках кровоносних судин бічного крилоподібного м’яза поглиблюються зміни: звужується просвіт артеріальних сегментів, розширюється просвіт венозних, відбуваються дистрофічнонабрякові процеси. На 28 добу зафіксовано пік зменшення кількості гемокапілярів на одиницю площі (у нестатевозрілих – 13,69% (р<0,0001), у статевозрілих – на 9,33% (р<0,001)). За умов гіпотиреозу виявляється набряк та вакуолізація ендомізію і перимізію у бічному крилоподібному м’язі. Внаслідок набряково-дистрофічних змін збільшується діаметр поперечного перерізу всіх видів м’язових волокон, особливо волокон із високою активністю сукцинатдегідрогенази у нестатево- і статевозрілих тварин (на 14 добу у нестатевозрілих тварин діаметр поперечного перерізу у цих волокнах збільшувався у 1,01 раза (р<0,05), у статевозрілих – у 1,02 раза (р<0,05); на 21 добу – у 1,02 (р<0,05) та 1,03 раза (р<0,05), відповідно; на 28 добу – у 1,25 (р<0,01) та 1,04 раза (р<0,01), відповідно). При цьому спостерігається тенденція до зменшення м’язових волокон із проміжною активністю сукцинатдегідрогенази (у нестатевозрілих тварин на 14 добу у бічному крилоподібному даний показник становив 87%, на 21 добу – 84%, відповідно, на 28 добу – 79%; в статевозрілих – 90%, 87%, 83%, відповідно). Натомість збільшилася частка м’язових волокон із низькою активністю сукцинатдегідрогенази (у нестатевозрілих на 14 добу їх кількість збільшувалась у 2,13 раза, на 21 добу – у 2,39 (р<0,05) раза, на 28 добу – у 2,86 (р<0,01) раза; у статевозрілих на 14 добу їх кількість зменшувалась у 1,43 раза, на 21 добу – у 1,57 раза, на 28 добу – у 1,71 раза). Також нами були простежені ультрамікроскопічні зміни в м’язових волокнах, які проявлялися втратою поперечної посмугованості, руйнуванням структури мітохондрій, розширенням м’язових тріад та структурних компонентів апарату Гольджі, особливо у нестатевозрілих тварин.
Ключові слова:
бічний крилоподібний м’яз, м’язові волокна із високою активністю сукцинатдегідрогенази, м’язові волокна із помірною активністю сукцинатдегідрогенази, м’язові волокна із низькою активністю сукцинатдегідрогенази, експериментальний гіпотиреоз.
Список цитованої літератури:
- Bohova TIa, Shyriaeva TIu. Psevdohypertrofycheskaia myopatyia pry hypotyreoze u rebenka (syndrom Kokhera-Debre-Semylena). Problemy endokrynolohyy. 2017;63(2):121-123. [in Ukrainian].
- Ciavarella D. Influence of vision on masticatory muscles function: surface electromyographic evaluation. Annali di Stomatologia. 2014;2:61- 65.
- Hromakova STs, Zilberman OO, Kovalenko AI. Vikovi osoblyvosti perebihu eksperymentalnoho hipotyreozu u shchuriv. Fiziolohichnyi zhurnal. 2002;1:80-86. [in Ukrainian].
- Bahrii MM, Dibrova VA, Popadynets OH, Hryshchuk MI. Metodyky histolohichnykh doslidzhen. Monohrafiia. Vinnytsia: Nova knyha; 2016. 328 s. [in Ukrainian].
- Merkulov HA. Kurs patohystolohycheskoi tekhnyky. M.:MEDHY3; 1961. 343 s. [in Russian].
- Anysymova EV. Morfolohycheskye osobennosty mykrotsyrkuliatornoho rusla myshts cheliustnoho apparata pry hypodynamyy v rannem postnatalnom ontoheneze belykh krys [avtoreferat]. Ulianovsk: Ul’yan. gos. un-t; 2005 24 s. [in Russian].
- Bodnar PM. Endokrynolohiia. Vinnytsia: Nov. knyha; 2010. 464 s. [in Ukrainian].
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 242-245 сторінки, код УДК 616.742+616-092.9+616.441-008.64