СУЧАСНІ АСПЕКТИ В ПАРАДИГМІ ГОСТРОГО ПІВКУЛЬОВОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ: ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, СКРИНІНГУ, ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТА НЕЙРОРЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПЕРСПЕКТИВ

Пушко О. О., Литвиненко Н. В.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

В роботі представлений огляд літератури з метою виявлення сучасної інформації та поглиблення розуміння проблеми ішемічного інсульту, його півкульових особливостей, сучасних можливостей скринінгу, терапевтичних та реабілітаційних перспектив. Церебральний інсульт – «глобальна епідемія», яка займає провідне місце в структурі причин інвалідизації дорослого населення більшості країн світу, має велике медико-соціальне й економічне значення. Поширеність інсультів в Україні – одна з найвищих у Європі. У клінічній картині мозкового ішемічного півкульового інсульту переважає вогнищевий неврологічний дефіцит, найпоширенішим із якого є різного ступеня вираженості пірамідний синдром за гемітипом. Також півкульові інсульти характеризуються порушеннями мови та мовлення, зокрема, при ураженні лівої гемісфери характерними є афатичні розлади, а при ураженні правої гемісфери – дизартрія, як і розлади чутливості, які теж спостерігаються, головним чином, при правопівкульових процесах. Крім вогнищевого неврологічного дефіциту при гемісферних інсультах також особливо актуальними є різного ступеня вираженості когнітивні й тривожно-депресивні порушення. Чільне місце в перебігові постінсультного періоду також посідає синдром постінсультної втоми. Значну роль у розвитку когнітивних порушень відіграє локалізація ішемічного вогнища. Як правило, постінсультні когнітивні порушення поєднуються з іншими психоемоційними розладами й неврологічними симптомами, утворюючи постінсультний нейрокогнітивний дефіцит. Аналіз нейрокогнітивних функцій тривало залишається актуальним предметом вивчення науковців та практикуючих лікарів. Невідкладний скринінг гострого порушення мозкового кровообігу – важливий фактор для вибору тактики лікування пацієнта. Тому з діагностичною метою проводять нейровізуалізацію, зокрема комп’ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію – методи, які дозволяють провести ранню диференційну діагностику та визначення типу інсульту (ішемічний чи геморагічний). На сьогодні продовжується вивчення переваг і відмінностей застосування різних методів нейровізуалізації в найгостріший та гострий період мозкового ішемічного інсульту. Інсульт – стан, що потребує надання екстреної медичної допомоги та термінової госпіталізації. Ефективність надання медичної допомоги при гострому мозковому ішемічному інсульті на госпітальному етапі має забезпечуватися фахівцями мультидисциплінарної команди згідно з визначеним клінічним маршрутом пацієнта, обсягом діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів. Пацієнти з інсультом потребують динамічного контролю вітальних функцій, а також ряду лабораторно-інструментального обстеження. Дані дослідження є актуальними, а отримані результати можна буде використати в практичній діяльності клініциста з метою поглиблення розуміння проблеми, оптимізації своєчасної верифікації даної патології та застосування оптимальної лікувально-реабілітаційної тактики.

ішемічний інсульт, інфаркт мозку, гострий період, відновний період, скринінг, півкульові особливості, нейрореабілітація.

1. Katan M, Luft A. Global burden of stroke. Seminars in Neurology. 2018;38(02):208-11.
2. Mischenko TS. Epidemiologiya tserebrovaskulyarnyih zabolevaniy i organizatsiya pomoschi bolnyim s mozgovyim insultom v Ukraine. Ukrayinskiy visnik psihonevrologiyi. 2017;25(90):22-4. [in Russian].
3. Virani SS, Alonso A, Benjamin EJ, Bittencourt MS, Callaway CW, Carson AP, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2020 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2020;141(9):e139-e596.
4. Zozulia IS, Zozulia AI, Volosovets AO. Deiaki napriamky polipshennia nadannia medychnoi dopomohy pry mozkovomu insulti. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. 2017;1(25):84-5. [in Ukrainian].
5. Johnson CO, Nguyen M, Roth GA, Nichols E, Alam T, Abate D, et al. Global, regional, and national burden of stroke, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. The Lancet Neurology. 2019;18(5):439-58.
6. Polishchuk ME, Shchehlov DV, Goncharuk OM, Mamonova MYu, Konotopchyk SV. Suchasnyi stan ta perspektyvy likuvannia insultiv v Ukraini. Endovaskuliarna neirorenthenokhirurhiia. 2017;4(22):14-22. [in Ukrainian].
7. Powers WJ, Rabinstein AA, Ackerson T, Adeoye OM, Bambakidis NC, Becker K, et al. 2018 Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2018;49(3):e46-e110.
8. Lacolley P, Regnault V, Laurent S. Mechanisms of Arterial Stiffening. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 2020;40(5):1055- 62.
9. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Unifikovanyi klinichnyi protokol medychnoi dopomohy «Ishemichnyi insult (ekstrena, pervynna, vtorynna (spetsializovana) medychna dopomoha, medychna reabilitatsiia) [Internet]. 2012. Nakaz № 602. 2012 Serpen 03. Dostupno: https://dec.gov.ua/wp-content/uploads/images/dodatki/2012_602/2012_602dod4ykpmd.pdf. [in Ukrainian].
10. Allen LM, Hasso AN, Handwerker J, Farid H. Sequence-specific MR imaging findings that are useful in dating ischemic stroke. Radiographics. 2012;32(5):1285-97.
11. Nehrych TI, Bozhenko NL, Matviienko YuO. Ishemichnyi insult: vtorynna statsionarna dopomoha: navchalnyi posibnyk. Lviv: LNMU im. Danyla Halytskoho; 2019. 160 s. [in Ukrainian].
12. Shtok VN, Levin OS, redaktory. Spravochnik po formulirovaniyu klinicheskogo diagnoza boleznej nervnoj sistemy. Moskva: OOO «Medicinskoe informacionnoe agentstvo»; 2019. 520 s. [in Russian].
13. Birns J, Irani TS. Management of spasticity. In: Management of Post-Stroke Complications. Cham, Switzerland: Springer International Publishing; 2015:227-40.
14. Opheim A, Danielsson A, Alt Murphy M, Persson HC, Sunnerhagen KS. Early prediction of long-term upper limb spasticity after stroke: Part of the SAL GOT study. Neurology. 2015;85(10):873-80.
15. Hope TMH, Leff AP, Prejawa S, Bruce R, Haigh Z, Lim L, et al. Right hemisphere structural adaptation and changing language skills years after left hemisphere stroke. Brain. 2017;140(6):1718-28.
16. Xing S, Lacey EH, Skipper-Kallal LM, Jiang X, Harris-Love ML, Zeng J, et al. Right hemisphere grey matter structure and language outcomes in chronic left hemisphere stroke. Brain. 2016;139(1):227-41.
17. Panteleienko LV. Pisliainsultna depresiia ta chynnyky yii rozvytku. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal. 2015;1:39-44. [in Ukrainian].
18. Kouwenhoven SE, Gay CL, Bakken LN, Lerdal A. Depressive symptoms in acute stroke: A cross-sectional study of their association with sociodemographics and clinical factors. Neuropsychological Rehabilitation. 2013;23(5):658-77.
19. Van Der Flier WM, Skoog I, Schneider JA, Pantoni L, Mok V, Chen CLH, et al. Vascular cognitive impairment. Nature Reviews Disease Primers. 2018;4:18003.
20. Delva II, Lytvynenko NV, Delva MY. Post-stroke fatigue and its dimensions within first 3 months after stroke. Wiadomosci Lekarskie. 2017;70(1):43-6.
21. Delva MY, Delva II, Lytvynenko NV. Post-stroke fatigue and its dimensions over the second half year after stroke. Wiadomosci Lekarskie. 2018;71(2):314-7.
22. Tryasunova MA, Agafonov KI, Kudryavceva AV, Nehaeva GV, Maslova NN. Kognitivnye rasstrojstva u bolnyh v ostrom periode ishemicheskogo insulta. Smolenskij medicinskij almanah. 2016;1:253-6. [in Russian].
23. Zhao L, Biesbroek JM, Shi L, Liu W, Kuijf HJ, Chu WWC, et al. Strategic infarct location for post-stroke cognitive impairment: A multivariate lesion-symptom mapping study. Journal of Cerebral Blood Flow and Metabolism. 2018;38(8):1299-311.
24. Knapp P, Campbell Burton CA, Holmes J, Murray J, Gillespie D, Lightbody CE, et al. Interventions for treating anxiety after stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. John Wiley and Sons Ltd. 2017;5:4-35.
25. Mosch SC, Max JE, Tranel D. A matched lesion analysis of childhood versus adult-onset brain injury due to unilateral stroke: another perspective on neural plasticity and recovery of social functioning. Cognitive and Behavioral Neurology. 2005;18(1):5-17.
26. Pushko OO, Lytvynenko NV. Peculiarities of neurocognitive status of patients in the acute ischemic stroke phase of different hemispheric localization. World of Medicine and Biology. 2020;2(72):99-103.
27. Chun HYY, Whiteley WN, Dennis MS, Mead GE, Carson AJ. Anxiety after stroke the importance of subtyping. Stroke. 2018;49(3):556-64.
28. Manna CB, Tenke CE, Gates NA, Kayser J, Borod JC, Stewart JW, et al. EEG hemispheric asymmetries during cognitive tasks in depressed patients with high versus low trait anxiety. Clinical EEG and Neuroscience. 2010;41(4):196-202.
29. Drossel C, VanPutten R. Principle-Based Stepped Care and Brief Psychotherapy for Integrated Care Settings. Cham, Switzerland: Springer International Publishing; 2018. Neurocognitive disorders; p. 257-67.
30. Jokinen H, Melkas S, Ylikoski R, Pohjasvaara T, Kaste M, Erkinjuntti T, et al. Post-stroke cognitive impairment is common even after successful clinical recovery. European Journal of Neurology. 2015;22(9):1288-94.
31. Blackburn DJ, Bafadhel L, Randall M, Harkness KA. Cognitive screening in the acute stroke setting. Age and Ageing. 2013;42(1):113-6.
32. Graff-Radford J. Vascular cognitive impairment. Continuum: Lifelong Learning in Neurology. 2019;25(1):147-64.
33. Powers WJ, Rabinstein AA, Ackerson T, Adeoye OM, Bambakidis NC, Becker K, et al. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: 2019 update to the 2018 guidelines for the early management of acute ischemic stroke a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2019;50:e344-e418.
34. Warner JJ, Harrington RA, Sacco RL, Elkind MSV. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke 2019 update to the 2018 guidelines for the early management of acute ischemic stroke. Stroke. 2019;50:3331-2.
35. Garcia-Esperon C, Bivard A, Levi C, Parsons M. Use of computed tomography perfusion for acute stroke in routine clinical practice: Complex scenarios, mimics, and artifacts. International Journal of Stroke. 2018;13(5):469-72.
36. Kamalian S, Lev MH. Stroke Imaging. Radiologic Clinics of North America. 2019;57(4):717-32.
37. Srinivasan A, Goyal M, Al Azri F, Lum C. State-of-the-art imaging of acute stroke. Radiographics. 2006;26:75-96.
38. Ermolaeva AI, Baranova GA, Nesterenko TA, Kokareva EA. Metody nejrovizualizacii pri ostryh narusheniyah mozgovogo krovoobrasheniya u bolnyh saharnym diabetom 2-go tipa. Medicinskij almanah. 2017;5(50):36-9. [in Russian].
39. Leigh R, Krakauer JW. MRI-guided selection of patients for treatment of acute ischemic stroke. Current Opinion in Neurology. 2014;27(4):425-33.
40. Vilela P, Rowley HA. Brain ischemia: CT and MRI techniques in acute ischemic stroke. European Journal of Radiology. 2017;96:162-72.
41. Schellinger PD, Thomalla G, Fiehler J, Köhrmann M, Molina CA, Neumann-Haefelin T, et al. MRI-based and CT-based thrombolytic therapy in acute stroke within and beyond established time windows: An analysis of 1210 patients. Stroke. 2007;38(10):2640-5.
42. Thomalla G, Simonsen CZ, Boutitie F, Andersen G, Berthezene Y, Cheng B, et al. MRI-Guided thrombolysis for stroke with unknown time of onset. New England Journal of Medicine. 2018;379(7):611-22.
43. Bisdas S, Donnerstag F, Ahl B, Bohrer I, Weissenborn K, Becker H. Comparison of perfusion computed tomography with diffusion-weighted magnetic resonance imaging in hyperacute ischemic stroke. Journal of Computer Assisted Tomography. 2004;28(6):747-55.
44. Gor-García-Fogeda MD, Molina-Rueda F, Cuesta-Gómez A, Carratalá-Tejada M, Alguacil-Diego IM, Miangolarra-Page JC. Scales to assess gross motor function in stroke patients: A systematic review. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2014;95(6):1174-83.
45. Nijsse B, Visser-Meily JMA, Van Mierlo ML, Post MWM, De Kort PLM, Van Heugten CM. Temporal evolution of poststroke cognitive impairment using the montreal cognitive assessment. Stroke. 2017;48(1):98-104.
46. Vanclay F, Shah S, Cooper B. Modified Barthel Index. World review of nutrition and dietetics. 2014;110:300-5.
47. Pickenbrock HM, Diel A, Zapf A. A comparison between the Static Balance Test and the Berg Balance Scale: Validity, reliability, and comparative resource use. Clinical Rehabilitation. 2016;30(3):288-93.
48. Duffy L, Gajree S, Langhorne P, Stott DJ, Quinn TJ. Reliability (Inter-rater Agreement) of the barthel index for assessment of stroke survivors: Systematic review and meta-analysis. Stroke. 2013;44:462-8.
49. Thrift AG, Thayabaranathan T, Howard G, Howard VJ, Rothwell PM, Feigin VL, et al. Global stroke statistics. International Journal of Stroke. 2017;12(1):13-32.
50. Paciaroni M. Secondary Prevention of Atherothrombotic Cerebrovascular Events. Current Vascular Pharmacology. 2014;12(3):365-72.
51. Zozulia IS, Holovchenko YuI, Zozulia AI, Onopriienko OP, Volosovets AO. Osnovni pryntsypy diahnostyky, formuvannia diahnozu, likuvannia ta profilaktyky mozkovoho insultu. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2015;5(109):34-8. [in Ukrainian].
52. Kozelkyn AA, Medvedkova SA, Revenko AV, Kuznetsov AA. Etapnaia reabylytatsyia postinsultnykh bolnykh s kohnitivnymi rasstroistvamy. Ukraynskyi nevrolohycheskyi zhurnal. 2008;2:141-8. [in Russian].
53. Pollock A, Baer G, Campbell P, Choo PL, Forster A, Morris J, et al. Physical rehabilitation approaches for the recovery of function and mobility following stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. John Wiley and Sons Ltd. 2014(4):CD001920.
54. He YL, Gao Y, Fan BY. Effectiveness of neuromuscular electrical stimulation combined with rehabilitation training for treatment of poststroke limb spasticity. Medicine. 2019;98(39):e17261.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 30-35 сторінки, код УДК 616.831-005.1-036.11

10.29254/2077-4214-2020-3-157-30-35