БІОАДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В КОРЕКЦІЇ КОГНІТИВНИХ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ З РАННІМИ СТАДІЯМИ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА

Бірюк В. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Лікування немоторних порушень у пацієнтів на ранніх стадіях хвороби Паркінсона (ХП) є важливим компонентом комплексної терапії захворювання. У даному дослідженні вивчалася клінічна ефективність немедикаментозного методу біоадаптивного управління – тренінгів на основі біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) у корекції когнітивних та психоемоційних розладів у пацієнтів на ранніх стадіях ХП. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 38 пацієнтів з ХП І-ІІ стадій віком від 49 до 75 років. Основну групу склали 28 пацієнтів з ХП, групу порівняння – 10 пацієнтів. Середній вік пацієнтів склав 65,2±1,07 років (65,0±1,3 років в основній групі та 65,8±1,88 років у групі порівняння). Стан когнітивних функцій було визначено за Монреальською шкалою когнітивного оцінювання МоСА. Усім пацієнтам було проведено оцінку психоемоційного стану за шкалами депресії Бека (BDI-II), апатії Starkstein, тестом Zung для самооцінки тривоги, анкетою оцінки нічного сну (Вейн О.М.), бостонським тестом на стресостійкість на 1-шу добу спостереження, наприкінці курсу БЗЗ-тренінгів (10 сеансів) в основній групі і через 10±2 днів в групі порівняння та ще через 30±2 днів в динаміці спостереження. Результати. Встановлено достовірне загальне покращення когнітивних функцій та психоемоційного стану пацієнтів, які пройшли повний курс БЗЗ-тренінгів, наприкінці терапії (10 сеансів) та ще через 30±2 дні після їх завершення за умов щоденних тренувань (р<0,05). Виявлено статистично вірогідну різницю між рівнем когнітивних та певних психоемоційних порушень (зокрема, тривожністю, зниженою стресостійкістю, розладами сну) основної групи та групи порівняння по завершенню динамічного спостереження (р<0,05). Однак, на відміну від пацієнтів основної групи, які пройшли курс БЗЗтренінгів, статистично вірогідного покращення показників психоемоційного стану пацієнтів групи порівняння за період спостереження не було виявлено. Висновки. БЗЗ-тренінги можна розглядати як доцільну складову у комплексному лікуванні когнітивних та психоемоційних порушень на ранніх стадіях ХП.

хвороба Паркінсона, біоадаптивне управління, когнітивні розлади, психоемоційні розлади, ранні стадії.

1. Dorsey E, Elbaz A, Nichols E, Abd-Allah F, Abdelalim A, Adsuar J, et al. Global, regional, and national burden of Parkinson’s disease, 1990- 2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. The Lancet Neurology. 2018;17(11):939-53.
2. Holden S, Finseth T, Sillau S, Berman B. Progression of MDS-UPDRS Scores Over Five Years in De Novo Parkinson Disease from the Parkinson’s Progression Markers Initiative Cohort. Movement Disorders Clinical Practice. 2017;5(1):47-53.
3. Schapira A, Chaudhuri K, Jenner P. Non-motor features of Parkinson disease. Nature Reviews Neuroscience. 2017;18(7):435-50.
4. Seppi K, Ray Chaudhuri K, Coelho M, Fox S, Katzenschlager R, Perez Lloret S, et al. Update on treatments for nonmotor symptoms of Parkinson’s disease – an evidence – based medicine review. Movement Disorders. 2019;34(2):180-98.
5. McAusland L, Addington J. Biofeedback to treat anxiety in young people at clinical high risk for developing psychosis. Early Intervention in Psychiatry. 2016;12(4):694-701.
6. Goessl V, Curtiss J, Hofmann S. The effect of heart rate variability biofeedback training on stress and anxiety: a meta-analysis. Psychological Medicine. 2017;47(15):2578-86.
7. Demchenko AV. Bioadaptyvne upravlinnia v kompleksnomu likuvanni psykhoemotsiinykh rozladiv u khvorykh na khronichnu ishemiiu mozku. Ukrainskyi Nevrolohichnyi Zhurnal. 2016;1:55-61. [in Ukrainian].
8. Banerjee S, Argáez C. Neurofeedback and Biofeedback for Mood and Anxiety Disorders: A Review of Clinical Effectiveness and Guidelines [Internet]. Ottawa (ON): Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health; 2017. p. 1-26. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih. gov/books/NBK531603/
9. Duarte-Moreira R, Castro K, Luz-Santos C, Martins J, Sá K, Baptista A. Electromyographic Biofeedback in Motor Function Recovery After Peripheral Nerve Injury: An Integrative Review of the Literature. Applied Psychophysiology and Biofeedback. 2018;43(4):247-57.
10. Kondo K, Noonan K, Freeman M, Ayers C, Morasco B, Kansagara D. Efficacy of Biofeedback for Medical Conditions: an Evidence Map. Journal of General Internal Medicine. 2019;34(12):2883-93.
11. Steer R, Ball R, Ranieri W, Beck A. Further Evidence for the Construct Validity of the Beck Depression Inventory-II with Psychiatric Outpatients. Psychological Reports. 1997;80(2):443-6.
12. Sielski R, Rief W, Glombiewski J. Efficacy of Biofeedback in Chronic back Pain: a Meta-Analysis. International Journal of Behavioral Medicine. 2016;24(1):25-41.
13. Simón M, Bueno A, Otero P, Vázquez F, Blanco V. A Randomized Controlled Trial on the Effects of Electromyographic Biofeedback on Quality of Life and Bowel Symptoms in Elderly Women With Dyssynergic Defecation. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2019;16(18):3247.
14. Kropp P, Meyer B, Meyer W, Dresler T. An update on behavioral treatments in migraine – current knowledge and future options. Expert Review of Neurotherapeutics. 2017;17(11):1059-68.
15. Grebysheva TS, Brazovskaia NG, Zhukova IA, Nikitina MA, Izhboldina OP, i dr. Primenenie bioupravleniia v reabilitatsii patsientov s bolezniu Parkinsona. Biulleten sibirskoi meditsiny. 2014;13(4):38-42. [in Russiаn].
16. Skorvanek M, Martinez-Martin P, Kovacs N, Rodriguez-Violante M, Corvol J, Taba P, et al. Differences in MDS-UPDRS Scores Based on Hoehn and Yahr Stage and Disease Duration. Movement Disorders Clinical Practice. 2017;4(4):536-44.
17. Poewe W, Seppi K, Tanner CM, Halliday GM, Brundin P, Volkmann J, et al. Parkinson disease. Nat Rev Dis Primers. 2017 Dec;3(1):17013.
18. Reynolds GO, Hanna KK, Neargarder S, Cronin-Golomb A. The relation of anxiety and cognition in Parkinson’s disease. Neuropsychology. 2017 Sep;31(6):596-604.
19. D’Iorio A, Maggi G, Vitale C, Trojano L, Santangelo G. «Pure apathy» and cognitive dysfunctions in Parkinson’s disease: a meta-analytic study. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2018 Nov;94:1-10.
20. Santangelo G, D’Iorio A, Maggi G, Cuoco S, Pellecchia MT, Amboni M, et al. Cognitive correlates of «pure apathy» in Parkinson’s disease. Parkinsonism & Related Disorders. 2018 Aug;53:101-4.
21. Trout J, Christiansen T, Bulkley MB, Tanner JJ, Sozda CN, Bowers D, et al. Cognitive Impairments and Self-Reported Sleep in Early-Stage Parkinson’s Disease with Versus without Probable REM Sleep Behavior Disorder. Brain Sciences. 2019 Dec 21;10(1):9.
22. Malak ALSB, Vasconcellos LF, Pereira JS, Greca DV, Cruz M, Alves HVD, et al. Symptoms of depression in patients with mild cognitive impairment in Parkinson’s disease. Dement neuropsychol. 2017 Jun;11(2):145-53.
23. Lee Y, Oh JS, Chung SJ, Lee JJ, Chung SJ, Moon H, et al. The presence of depression in de novo Parkinson’s disease reflects poor motor compensation. PLoS ONE. 2018 Sep 19;13(9):e0203303.
24. Gareri P, Castagna A, Cotroneo AM, Putignano S, De Sarro G, Bruni AC. The role of citicoline in cognitive impairment: pharmacological characteristics, possible advantages, and doubts for an old drug with new perspectives. CIA. 2015;10:1421-9.
25. Simmons AD. Integrative Medicine (Fourth Edition). Elsevier; 2018. Chapter 15, Parkinson’s Disease. p. 143-51.e3.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 89-93 сторінки, код УДК 616.858:[159.942+159.95]]-085.851.8

10.29254/2077-4214-2020-3-157-89-93