СТАН ТРАНСКАПІЛЯРНОГО ОБМІНУ В ВИБОРІ ТАКТИКИ УЛЬТРАФІЛЬТРАЦІЇ У ХВОРИХ, ЯКІ ЛІКУВАЛИСЯ ГЕМОДІАЛІЗОМ
Про автора:
Джалалов М. Р.
Рубрика:
КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
У міській лікарні у гемодіалізному відділенні у 45 хворих, які лікувалися гемодіалізом, тривалий час (більше 10 років) застосовувалася проба Mak-Klür-Oldric. Вік хворих був від 20 до 60 років (28 чоловіків, 17 жінок). У 11 хворих причиною ХНН був діабетичний нефросклероз, у 16 – хронічний гломерулонефрит, у 8 – хронічний пієлонефрит, у 7 – сечокам’яна хвороба, у 3 – полікістоз нирок. Сеанси гемодіалізу проводилися на апараті «Frezeius-4008», в якому існує змінна ультрафільтрація. Проба Mak-Klür-Oldric застосовувалася на нижній третині передньої поверхні руки з введенням 0,5 мл внутрішньошкірно і 2,0 мл підшкірно 0,9% фізіологічного розчину. Залежно від часу розсмоктування введеного фізіологічного розчину підшкірно і внутрішньошкірно застосовувалася змінна або з перервою ультрафільтрації. У серцево-судинній системі діагностовано склеротичну зміну клапанів, гіпертрофію лівого шлуночка збереженням фракції вигнання. У 24 хворих підшкірно і внутрішньошкірно введений фізіологічний розчин розсмоктався на другій і третій годинах і у цих груп хворих за 36 годин міждіалізного періоду збільшення ваги рідини було від 1000 до 1500 мл. Застосування ультрафільтрації у цих хворих було протягом від одного до трьох годин, щоб рідина могла переходити з позаклітинного у внутрішньоклітинні сектори. У серцево-судинній системі не відзначалося змін (погіршення гепертрофії лівого шлуночка, ущільнення серцевих клапанів, збільшення маси міокарда). Однак у 5 хворих, у яких вік був від 55 до 70 років, відзначалося падіння артеріального тиску в кінці сеансу гемодіалізу від 20 до 40 мм рт.ст. Розсмоктування введеного фізіологічного розчину внутрішньошкірно тривало до двох і трьох годин, а підшкірно до трьох і чотирьох годин, кількість ультрафільтрації була від 1250 до 1600 літр. Проба Mak-Klür-Oldric допомогла виявити потенційну можливість обміну рідини між позаклітинним і внутрішньоклітинним секторами. Оцінивши стан внутрішніх і зовнішніх секторів судин і підвищивши витривалість пацієнтів, які тривалий час живуть на гемодіалізі шляхом застосування ультрафільтрації, поряд з іншими методами лікування, можна надати помірний вплив на серцево-судинну систему і підвищити якість життя з гемодіалізом.
Ключові слова:
серцево-судинна система, якість життя, гемодіаліз.
Список цитованої літератури:
- Shutov EV, Nikolaev AJu, Filatova NN. Kardiorenal’nyj sindrom u bol’nyh na zamestitel’noj pochechnoj terapii. Nefrologija i dializ. 2018;20(3):262-73. [in Russiаn].
- Williams B, Mancia G, Spiering W, Rosei EA, Azizi M, Burnier M. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). Eur. Heart J. 2018;39(33):3021-104.
- Georgianos PI, Sarafidis PA, Sinha AD, Agarwal R. Adverse effects of conventional thrice-weekly hemodialysis: is it time to avoid 3-day interdialytic intervals? Am. J. Nephrol. 2015;41(4-5):400-8.
- Borodulina EO, Shutov AM, Serov VA. Variabel’nost’ arterial’nogo davlenija i gipertrofija levogo zheludochka u bol’nyh na gemodialize. Nefrologija i dializ. 2018;20(1):56-63. [in Russiаn].
- Sharifov OF, Schiros CG, Aban I, Denney TS, Gupta H. Diagnostic accuracy of tissue doppler index E/e’ for evaluating left ventricular filling pressure and diastolic dysfunction/heart failure with preserved ejection fraction: a systematic review and meta-analysis [Internet]. Am. Heart Assoc. 2016;5(1):e002530. Available from: https://doi.org/10.1161/JAHA.115.002530
- Zeltyn’-Abramov EM, Poteshkina NG, Andrusev AM, Belavina NI, Sokolova NV. Gemodializ i serdce: voprosov bol’she, chem otvetov. Nefrologija i dializ. 2016;18(1):69-75. [in Russiаn].
- Litun AV, Kolmakova EV, Simonova ZhG. Profilirovanie natrija i ul’trafil’tracija u bol’nyh na programmnom gemodialize: k voprosu optimizacii terapii. Ul’janovskij mediko-biologicheskij zhurnal. 2019;1:38-45. DOI: 10.34014/2227-1848-2019-1-38-45 [in Russiаn].
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 102-105 сторінки, код УДК 616.61-085