Кушта А. О., Шувалов С. М.

АНАТОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ТКАНИН ПОРОЖНИНИ РОТА ТА РОТОГЛОТКИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АКТУ КОВТАННЯ


Про автора:

Кушта А. О., Шувалов С. М.

Рубрика:

МЕТОДИ І МЕТОДИКИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Мета дослідження – розробити методику ультрасонометрії для вивчення ефективності акту ковтання, з виведенням об’єктивних показників та параметрів в нормі з математичним обґрунтуванням. Об’єкт і методи. У дослідження залучили 57 добровольців без ознак дисфагії віком 25-65 років. Сканування виконували в сагітальній та фронтальній площинах з датчиком 7,5 мГц у двох режимах В та М у спокої та під час акту ковтання. Результати. У роботі впроваджені нові методи ультрасонографічного дослідження, де візуалізують м’язи підборідно-язиковий, підборідно-під’язиковий, щелепно-під’язиковий та двочеревцеві м’язи, визначали амплітуду скорочення цих м’язів справа та зліва, і якщо амплітуда руху складає менше 30%, то це свідчить про порушення акту ковтання. Далі сканували під’язикову кістку, щитоподібний хрящ та нижню щелепу і вимірюють відстань між ними у спокої та під час акту ковтання. Крім того, був описаний короткий огляд методів та застосування ультрасонографії при оцінці функції ковтання у пацієнтів. Висновки. При нормальному акті ковтання у здорової людини діапазон рухів під’язикової кістки з опорним виміром до краю підборіддя нижньої щелепи становить максимально від 8 мм до 12 мм. Під час нормального акту ковтання і скорочення надпід’язикової групи м’язів вертикальний розмір даного комплексу збільшується на 30,8 ± 1,3% в В-режимі та близько 40% в М-режимі. Діапазон скорочень переднього черевця двочеревцевого м’язу по горизонталі при ковтанні досягали зменшення на 33,12 ± 1,6%.

Ключові слова:

ультрасонографія, ультрасонометрія, ковтання, дисфагія.

Список цитованої літератури:

  1. Smagljuk LV, Karasjunok AЕ, Rud’ VB. Funkcіja movlennja ta іntegracіjnі aspekti іі korekcіі. Poltava: Astraja; 2015. 50 s. [in Ukrainian].
  2. Henderson DzhM. Patofiziologija organov pishhevarenija. Moskva: BINOM; 2019. 272 s. [in Russian].
  3. Kagan AR, Miles J. Head and Neck Oncology: Clinical Management. New Jersey: Pergamon Press; 1989. 176 p.
  4. Rogers SN, Heseltine N, Flexen J, Winstanley HR, Cole-Hawkins H, Kanatas A. Structured review of papers reporting specific functions in patients with cancer of the head and neck. Br J Oral Maxillofac Surg. 2016:1-7. DOI: 10.1016/j.bjoms.2016.02.012
  5. Kagan AR, Brady LW, Heilmann HP. Practical Approaches to Cancer Invasion and Metastases. Berlin: Springer-Verlag; 1994. 144 p.
  6. Langmore SE, Pisegna JM. Efficacy of exercises to rehabilitate dysphagia: A critique of the literature. Int J Speech Lang Pathol. 2015;1-8.
  7. Dziewas R, Glahn J, Helfer C. Flexible endoscopic evaluation of swallowing (FEES) for neurogenic dysphagia: training curriculum of the German Society of Neurology and the German stroke society. BMC Medical Education. 2016 Feb;16:70.
  8. Vіnichuk SM, Volosovec’ AO. Metodi dіagnostiki nejrogennoi disfagіi u hvorih na mozkovij іnsul’t. Ukr. med. chasopis. 2008;6(68):98-104. [in Ukrainian].
  9. Ogawa N, Mori T, Fujishima I. Ultrasonography to Measure Swallowing Muscle Mass and Quality in Older Patients With Sarcopenic Dysphagia. J Am Med Dir Assoc. 2018;19(6):516-22.

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 192-197 сторінки, код УДК 611+616.31:616-78

DOI: