МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ЯЗИКА БІЛИХ ЩУРІВ В НОРМІ

Кока В. М.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Метою дослідження було отримання сукупності морфометричних даних, що характеризують особливості будови різних відділів язика білих щурів. Встановлено, що основу язика білих щурів складає посмугована м’язова тканина. М’язи язика розділені видимою при малих збільшеннях світлового мікроскопу відносно товстою, сполучнотканинною перетинкою на праву і ліву половини. Більш тонкі пучки пухкої сполучної тканини відмежовують окремі м’язи, орієнтовані в трьох взаємноперпендикулярних площинах. Найбільш тонкі прошарки пухкої сполучної тканини вкривають пучки м’язових волокон. В прошарках сполучної тканини розташовані кровоносні судини і пучки нервових волокон. Частка м'язових волокон в язиці білих щурів складає 59,1% об'єму, 40,9% відповідно припадає на сполучну тканину. Середня товщина м'язових волокон помітно відрізняється в різних відділах язика. Так, в ділянці кінчика цей показник мінімальний і становить 18,9±3,0 мкм. В ділянці тіла середня товщина м'язових волокон значно більша – 25,14±2,87 мкм, в ділянці кореня цей показник складає 24,1±4,74 мкм. Відповідно до отриманих нами результатів, найбільшої товщини слизова оболонка досягає в ділянці кореня язика – 186±5,08 мкм, в ділянці тіла аналогічний показник становить 175±7,60 мкм, в ділянці кінчика товщина слизової оболонки булла найменшою і становила 166,1±5,08 мкм. Товщина багатошарового плоского епітелію суттєво не відрізнялась в різних відділах язика і відповідно становила: 130,5±6,54 мкм в ділянці кінчика, 128,7±6,48 мкм в ділянці тіла, 131,4±7,23 мкм в ділянці кореня. Висота ниткоподібних сосочків складає, в середньому 84±6,54 мкм, в ділянці кореня ниткоподібні сосочки відсутні. По всій довжині власної пластинки слизової оболонки зустрічаються лімфоцити, плазматичні клітини і клітинні елементи макрофагального – моноцитарного ряду. Найменша кількість зазначених клітин зустрічається в ділянці власної пластинки слизової оболонки кінчика язика, де середня їх кількість становить 21,1±4,38 в 5000 мкм2 , в слизовій оболонці тіла і кореня зазначений показник майже не відрізняється між собою і становить 26,1±5,35 і 26,8±4,72 в 5000 мкм2 відповідно.Слизові слинні залози язика розташовані переважно в ділянці кореня і вздовж бічних поверхонь. Середній діаметр кінцевих відділів слизових залоз складає 55,7±2,89 мкм. В залозах зазначеного типу паренхіма займає 70%, а 30% відповідно припадає на стромальний компонент, представлений сполучною тканиною. Білкові слинні залози знаходяться поблизу жолобуватих сосочків і в товщі язика. Кінцеві відділи таких залоз представлені трубочками з вузьким внутрішнім просвітом, стінки яких утворені сероцитами – базофільними клітинами пірамідальної форми, з центрально розташованим ядром. Відповідно до отриманих даних, середній діаметр кінцевих відділів білкових залоз язика практично вдвічі менший за аналогічний показник в слизових залозах і відповідно становить 32,25±3,59 мкм. На долю паренхіми в білкових залозах припадає 75,9%, строма відповідно займає 24,1%. Висновки. 1. Структурна організація язика білих щурів принципово не відрізняється від аналогічної у людини, внаслідок чого цей вид лабораторних тварин корректно використовувати в експериментальному моделюванні патологічних процесів цього органу. 2. Процеси кератинізації в епітелії слизової оболонки язика білих щурів більш виражені в порівнянні з людиною, що пов'язано з характером харчування даного виду тварин. 3. Метричні параметри окремих структурних компонентів язика білих щурів мають суттєві відмінності в залежності від локалізації, що необхідно враховувати підчас трактування експериментальних даних.

язик, слизова оболонка, слинні залози, морфометрія.

1. Borovskyj EV, Leontev VK. Byologyya polosty rta. M.: Medycynskaya knyga; 2001. 304 s. [in Russian].
2. Lamont R, Lantcz MS, Berne RA. Mykrobyologyya y ymunologyya dlya stomatologov. M.: Praktycheskaya medycyna; 2010. 504 s. [in Russian].
3. Savichuk NO. Kolonizacijna rezystentnist slyzovoyi obolonky porozhnyny rota – suchasni pidkhody do korekciyi. Sovremennaya stomatologyya. 2011;3(2):87-91. [in Ukrainian].
4. Gasyuk NV, Bojchenko ON, Gerasymenko SB. Epytelyocyty rotovoj polosty kak markery molekulyarno-genetycheskych yssledovanyj. Matematycheskaya morfologyya. Elektronnyj matematycheskyj y medyko-byologycheskyj zhurnal. [Internet]. 2013. [cytovano 2020 Lyp. 02];12(2):42-54. Dostupno: http://sgma.alpha-design.ru/MMORPH/N-38-html/gasyuk-2/gasyuk-2.htm [in Russian].
5. Grynczova NB, Vasko LV, Kiptenko LI, Gortynska OM. Gistologichna budova organiv rotovoyi porozhnyny. Zagalni pryncypy strukturnoyi organizaciyi slyzovoyi obolonky porozhnyny rota: navch. posib. Sumy: Sumskyj derzhavnyj universytet; 2017. 58 s. [in Ukrainian].
6. Davydenko V, Starchenko I, Trufanova V, Kuznetsov V. The impact of the acrylic monomer on the morphological structure of rat lingual mucosa. Georgian Med News. 2018;278:146-51.
7. Shepitko VI, Kovalenko AO, Yeroshenko GA, Koval VM. Strukturna organizaciya slyzovoyi obolonky yazyka v normi ta pislya transplantaciyi kriokonservovanoyi placenty. Svit medycyny ta biologiyi. 2008;4:84-7. [in Ukrainian].
8. Adamchuk OV. Morfofunkcionalni osoblyvosi yazyka pry eksperymentalnomu czukrovomu diabeti. Visnyk problem biologiyi i medycyny. 2012;2.1(92):127-30. [in Ukrainian].
9. Davydova LM. Porivnyalnyj analiz anatomo-morfologichnych osoblyvostej yazyka lyudyny ta laboratornych shhuriv. Zbirnyk tez dopovidej naukovo-praktychnoyi konferenciyi. Morfologichni doslidzhennya – vyklyky suchasnosti; 2015 Kvit. 23-24; Sumy. Sumy: SumDU; 2015. s. 62. [in Ukrainian].
10. Davydova LM. Suchasni uyavlennya pro morfologiyu yazyka v normi. Zbirnyk tez dopovidej III Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferenciyi studentiv ta molodych vchenych. Aktualni pytannya teoretychnoyi ta praktychnoyi medycyny; 2015 Kvit. 23-24; Sumy`. Sumy: SumDU; 2015. s. 121-2. [in Ukrainian].
11. Koka VM, Starchenko II, Mustafina GM, Rojko NV. Suchasni poglyady na funkcionalnu morfologiyu slyzovoyi obolonky yazyka ta yiyi zminy za umov somatychnych zachvoryuvan ta vplyvu okremych ekzogennych polyutantiv. Vistnyk problem biologiyi i medycyny. 2019;3(152):27- 30. [in Ukrainian].
12. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Council of European. Strasbourg: 1986;123. 51 p.
13. Kundiyev YuI. Suchasni problemy bioetyky. Kyiv: Akademperiodyka; 2009. s. 278. [in Ukrainian].
14. Korzhevskyj DE, Gylyarov AV. Osnovy gystologycheskoj technyky. SPb.: SpeczLyt; 2010. 95 s. [in Russian].
15. Bagrij MM, Dibrova VA, Popadynecz OG, Gryshhuk MI. Metodyky morfologichnych doslidzhen. Vinnycya: Nova knyga; 2016. 328 s. [in Ukrainian].
16. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23
17. Avtandy`lov GG. Osnovy kolychestvennoj patologycheskoj anatomyy. M.: Medycyna; 2002. 239 s. [in Russian].
18. Davydenko VY, Nydzelskyj MY, Starchenko II, Davydenko GM, Chykor VP. Morfologichni osoblyvosti slyzovoyi obolonky riznych dilyanok yazyka shhuriv u normi. Visnyk problem biologiyi i medycyny. 2016;2(2):82-7. [in Ukrainian].
19. Semonova AK, Eroshenko GA, Gasyuk NV, Stahanska OO, Pudyak VE. Morfofunkcionalna charakterystyka epteliyu slyzovoyi obolonky spynky yazyka shhuriv v normi. Visnyk problem biologiyi i medycyny. 2014;2(108):135-7. [in Ukrainian].
20. Sting LG, Wolff-Schreiner EC, Pichler WJ. Epidermal Langerhans cells bear Fc and C3 receptors. Nature. 1977;268:245-6.
21. Reibel J, Dabelsteen E, Kenrad B. Pattern of distribution of T lymphocytes, Langerhans cells and HLA-DR bearing cells in normal human oral mucosa. Scand. J. Dent. Res. 1985;93(V):513-21.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (157), 2020 рік , 225-229 сторінки, код УДК 611.068

10.29254/2077-4214-2020-3-157-225-229