СТАТЕВА ПОВЕДІНКА САМЦІВ НАЩАДКІВ НАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ РІЗНОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

Селюкова Н. Ю., Місюра К. В., Морозенко Д. В., Доценко Р. В., Землянський А. О.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Статева поведінка є невід’ємною частиною функціонування репродуктивної системи. На даний момент не з’ясовано, яким чином фетоплацентарна недостатність (ФПН) матерів різного репродуктивноговіку впливає на функціонування репродуктивної функції потомства чоловічої статі, зокрема, на статеву поведінку тварин. Мета дослідження – дослідити вплив ФПН матерів на статеву поведінку дорослих нащадків щурів чоловічої статі, та оцінити ступінь корекції ускладненою вагітності фармацевтичною композицією. В експерименті брали участь здорові статевозрілі матері щурів лінії Вістар молодого (3 місяці) і зрілого (10 місяців) репродуктивного віку. Сформовано 8 груп по 7 вагітних самиць: 1 і 2 групи – інтактні тварини молодого і зрілого репродуктивного віку; 3-тя і 4-я групи – самиці з експериментальної ФПН молодого і зрілого віку відповідно; 5-та та 6-та групи – молоді і зрілі тварини з експериментальною ФПН із додаванням в корм фармацевтичної композиції починаючи з 11 до 19 дня вагітності. Групи 7 і 8 – молоді і зрілі тварини з експериментальною ФПН, яким додавали в корм препарат порівняння – дипіридамол. Моделювання ФПН проводили шляхом щоденного підшкірного введення самицям з 12 по 18 день вагітності 50% масляного розчину тетрахлорметана в дозі 2 мл/кг маси тіла. У статевозрілих самців нащадків вивчали статеву поведінку, при декапітації брали зразки сироватки крові для визначення концентрації естрадіолу та тестостерону. При дослідженні виявлено, що у тварин народжених від репродуктивно зрілих та молодих самиць з ФПН відбуваються порушення на центральному та периферійному рівнях регуляції, при цьому знижується концентрація тестостерона та виявляється відносна гіперестрогенія. Істотно знижується кількість самців які завершили свій статевий акт еякуляцією, збільшуються часові показники поведінки але кількісні знижуються. Виявлена позитивна корекція фармацевтичної композиції на кількість тварин які завершили свій статевий акт еякуляцією, але часові та кількісні показники статевої поведінки і низький рівень тестостерону у самців залишалися на рівні патології.

фетоплацентарна недостатність, статева поведінка, вік матері, фармацевтична композиція.

1. Tsiborovskyy OM. Zdorov’ya naselennya i faktory ryzyku, shcho vplyvayut na yogo stan, yak ob’yekt upravlinnya (oglyad literatury). Ukrayina. Zdorov’ya natsiyi. 2015;2(34):13-9. [in Ukrainian].
2. Serdyuk AM, Tymchenko OI, Lynchak OV. Liky yak dzherelo pidvyshchen nya ryzyku reproduktyvnykh rozladiv. Zhurnal AMN Ukrayiny. 2009;15(1):146-55. [in Ukrainian].
3. Gorina OV, Galagan VO, Tymchenko OI, Kryvych IP. Endokrynni zakhvoryuvannya yak chynnyk ryzyku vynyknennya vrodzhenoyi patologiyi, spontannykh vykydniv ta nepliddya. Visnyk organizatsiyi okhorony zdorov’ya. 2003;3:11-4. [in Ukrainian].
4. Makarenko MV. Mistse ta rol fetoplatsentarnoyi systemy u rozvytku syndromu zatrymky rostu ploda [dysertatsiya]. Kh.: 2015. [in Ukrainian].
5. Loomans EM, Van Dijk AE, Vrijkotte TGM, Van Eijsden M, Stronks K, Gemke RJ, Van DenBergh BR. Psychosocial stress during pregnancy is related to adverse birth outcomes: results from a large multi-ethnic community based birth cohort. European Journal of Public Health. 2013;23(3):485-7.
6. Vieten C, Astin J. Еffects of a mind fulness based intervention during pregnancy on prenatal stress and mood: results of a pilot study. Arch Womens Ment Health. 2008;11:67-74.
7. Barker DJ, Thornburg KL. Placental programming of chronic diseases, cancer and lifespan: a review. Placenta. 2013;34:841-5. DOI: 10.1016/j.placenta.2013.07.063
8. Burton GJ, Fowden AL, Thornburg KL. Placental origins of Chronic disease. Physiol. Rev. 2016;96:1509-65. DOI: 10.1152/ physrev.00029.2015
9. Arabin B, Baschat AA. Pregnancy: an underutilized window of opportunity to improve long-term maternal and infant health-an appeal for continuous family care and interdisciplinary communication. Front. Pediatr. 2017;5:69. DOI: 10.3389/fped.2017.00069
10. Matthews TJ, Hamilton BE. First births to older women continue to rise. NCHS Data Brief. 2014;152:1-8.
11. Yogev Y, Melamed N, Bardin R, Tenenbaum-Gavish K, Ben-Shitrit G. Pregnancy outcome at extremely advanced maternal age. Am J Obstet Gynecol. 2010;558:551-7. DOI: 10.1016/j.ajog.2010.07.039
12. Patel R, Moffatt JD, Mourmoura E, Demaison L, Seed PT, Poston L, et al. Effect of reproductive ageing on pregnant mouse uterus and cervix. J Physiol. 2017;595(6):2065-84. DOI: 10.1113/JP273350
13. Yakovleva LV, Zaichenko GV, Tsypkun AG, Laryanovska YuB, Butenko IG, Deeva TV, ta in. Doklinichne vyvchennya likarskykh zasobiv, pryznachenykh dlya likuvannya platsentarnoyi dysfunktsiyi: metod. rekomendatsiyi. DFTs MOZ Ukrayiny; K.: 2009. 14 s. [in Ukrainian].
14. Holson RR, Gough B, Sullivan P, Badger T, Sheehan DM. Prenatal dexamethasone or stress but not ACTH or corticosterone alter sexual behavior in male rats. Neurotoxicol Teratol. 1995;17:393-401.
15. Hull EM, Dominguez JM. Sexual behavior in male rodents. Horm Behav. 2007;52(1):45-55. DOI: 10.1016 / j.yhbeh.2007.03.030
16. Stefanov OV, redaktor. Byshovets TF. Eksperymentalne vyvchennya embriotoksychnoyi diyi likarskykh zasobiv. Doklinichni doslidzhennya likarskykh zasobiv. K.: 2001. s. 115-38. [in Ukrainian].
17. Goshovska AV, Byrchak IV, Goshovskyy VM. Profilaktyka platsentarnoyi dysfunktsiyi u zhinok grup ryzyku. Bukovynskyy medychnyy visnyk. 2016;20(3):49-52. [in Ukrainian].
18. Seliukova NYu, Misyura KV. Osoblyvosti endokrynnoyi funktsiyi platsenty samyts riznogo viku z fetoplatsentarnoyu nedostatnistyu. Problemy endokrynnoyi patologiyi. 2019;4:130-42. DOI: 10.21856/j-PEP.2019.4.18 [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 73-78 сторінки, код УДК 591.463+612.613+618.3-06

10.29254/2077-4214-2020-4-158-73-78