ЕКСТРАКТ КРІОКОНСЕРВОВАНИХ ФРАГМЕНТІВ СЕРЦЯ ПОРОСЯТ ЯК РЕГУЛЯТОР СТАНУ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА ЩУРІВ НА МОДЕЛІ НЕКРОЗУ МІОКАРДА

Чиж М. О., Бабаєва Г. Г., Рогоза Л. А., Гальченко С. Є.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Однією з найважливіших проблем сучасної кардіології є ішемічна хвороба серця та її грізне ускладнення – інфаркт міокарда. В теперішній час здійснюються спроби відновлення пошкодженого міокарда шляхом застосування препаратів біологічного походження, які здатні стимулювати репаративну регенерацію. Мета досліджень: охарактеризувати вплив екстракту кріоконсервованих фрагментів серця поросят (ЕСцП) на електрокардіографічні показники, варіабельність серцевого ритму (ВСР) та на пептидний склад сироватки крові щурів з експериментальним некрозом міокарда. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження було проведено на 63 безпородних білих щурах, віком 9 місяців. Некроз міокарда відтворювали шляхом локального кріовпливу на передньо-бокову поверхню серця. ЕСцП вводили в черевну порожнину один раз на добу. Доза пептидів становила 50 мкг на 100 г маси тварини. Аналіз ЕКГ проводили на апаратно-програмному комплексі «Полі-Спектр 8/В». Дослідження ВСР проводили з використанням програмного забезпечення «Полі-СпектрРитм». Мас-спектрометричні дослідження пептидів в сироватці крові методом MALDI-ToF було проведено з використанням приладу MALDI MS Autoflex II. Дослідження гістологічних препаратів проводили на мікроскопі MEIJI Techno TC5200. Висновки. Аналіз ЕКГ показав, що у тварин з субепікардіальним кріонекрозом міокарда, яким вводили ЕСцП, вже на 7-му добу експерименту спостерігається нормалізація електрофізіологічних показників стану серця. Введення ЕСцП здатне значно підвищувати функціональні можливості організму тварин і сприяє більш ранньому на 14 добу, відновленню стандартного відхилення величин нормальних RR інтервалів, загальної потужності спектру та співвідношення спектральних компонентів. Пептидний склад сироватки крові щурів залежить від строку після моделювання некрозу міокарда, і одержані дані можуть бути використані при встановленні діагнозу, стадії захворювання, а також при встановленні ролі відповідних пептидів в розвитку некрозу міокарда та його відновлення.

інфаркт міокарда, електрокардіографія, варіабельність серцевого ритму, сироватка крові, пептиди

1. Timmis A, Townsend N, Gale CP, Torbica A, Lettino M, Petersen SE, et al. European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2019. European Heart Journal. 2020;41(1):12-85.
2. Mikhin VP. Czitoprotekcziya v kardiologii: dostignutye uspekhi i perspektivy. Kardiologiya. 2015;55(10):90-5. [in Russian].
3. Driessen HE, Van Veen AB, Boink GJJ. Emerging molecular therapies targeting myocardial infarction-related arrhythmias. Europace. 2016. p. 1-11.
4. Zorzi A, Deyle K, Heinis C. Cyclic peptide therapeutics: past, present and future. Curr. Opin. Chem. Biol. 2017;38:24-9.
5. Galipeau J, Sensébé L. Mesenchymal Stromal Cells: Clinical Challenges and Therapeutic Opportunities. Cell Stem Cell. 2018;22(6):824- 33.
6. Sosunov EA, Anyukhovsky EP, Sosunov AA. pH (low) insertion peptide (pHLIP) targets ischemic myocardium. PNAS. 2013;110(10):82-6.
7. Halchenko SYe. Extracts of cryopreserved fragments of xenoorgans: deriving and biological activity. Problems of Cryobiology. 2005;15(3):403-6.
8. Babayeva GG, Chizh MO, Halchenko SYe, Sandomirskij BP, vynakhidnyky. IPKiK NAN Ukrainy, patentovlasnyk. Sposib modelyuvannya infarktu miokarda. Patent Ukrainy № 65535 G09B. 2011 12 12. [in Ukrainian].
9. Chizh NA. Sposoby registracii elektrokardiogramm u krys dlya analiza variabel’nosti serdechnogo ritma. Eksperiment і klіn medicina. 2015;68(3):44-7. [in Russian].
10. Chizh NA. Parameters of spectral analysis of heart rate variability in rats. Probl Cryobiol Cryomed. 2015;25(3):235-45.
11. Halchenko SYe, Shkodovska NYu, Sandomyrskyij BP, Hryshchenko VI, vynakhidnyky. IPKiK NAN Ukrainy, patentovlasnyk. Sposib otrymannia ekstraktiv ksenohennykh orhaniv. Patent Ukrainy № 64381 A. 2004 02 16. [in Ukrainian].
12. Walker JM. The protein protocols handbook. NJ: Humana Press. 2009. p. 3-6.
13. Murashko VV, Strutynskiy AV. Elektrokardiografiya. Moskva: MEDpres; 2020. 360 s. [in Russian].
14. Chyzh MO, Halchenko SYe. Elektrofiziologichni pokaznyky sercya ta molekulyarno-masovyj rozpodil peptydiv v syrovatci krovi shhuriv z eksperymentalnym infarktom miokarda. Visnyk problem biologiyi i medycyny. 2019;2(1):192-7. [in Ukrainian].
15. Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation. 1996;93(5):1043-65.
16. Yabluchanskyj NY, Martynenko AV. Varyabelnost serdechnogo rytma v pomoshh praktycheskomu vrachu. Kharkov: 2010. 131 s. [in Russian].
17. Lebedev AT, Artemenko KA, Samgyna TYu. Osnovy mass-spektrometryy belkov i peptydov. Moskva: Texnosfera; 2012. 176 s. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 78-83 сторінки, код УДК 615.361:615.451.1:611.12]:57.086.13:616.12-005.8-092.9

10.29254/2077-4214-2020-4-158-78-83