РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ГІСТЕРОРЕЗЕКТОСКОПІЇ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Хміль С. В., Дроздовська Ю. Б.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Мета. Вивчення ефективності гістерорезектоскопії в жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Об’єкт і методи. Рандомізоване клінічне дослідження проведено за участі 64 жінок, які проходили лікування безпліддя шляхом використання програм допоміжних репродуктивних технологій. Вибірку було поділено на 2 групи. І групу (дослідну) склали 46 жінок з лейоміомою матки з субмукозним та субмукозно-інтрамуральним розташуванням міоматозних вузлів і невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі, цим жінкам було запропоновано гістерорезектоскопію як підготовку перед програмами допоміжних репродуктивних технологій. ІІ групу (контрольну) склали 18 жінок із лейоміомою матки з субмукозно-інтрамуральним розташуванням міоматозних вузлів, які відмовились від гістерорезектоскопії. У цьому дослідженні брали участь пари виключно з жіночими формами безпліддя. Результати. Доведена ефективність впливу гістерорезектоскопії на результат циклів екстракорпорального запліднення у жінок з лейоміомою матки. У дослідній групі вагітність настала у 20 жінок (43,5 %) (з першої спроби екстракорпорального запліднення), ранні мимовільні викидні були в 3 жінок (15 %), у 15 жінок вагітність закінчилась терміновими пологами (75 %), у двох жінок – передчасними (10 %). У ІІ групі (контрольній) вагітність настала в 7 жінок із 18 (38,9 %), ранні мимовільні викидні були в 3 жінок (42,8 %), термінові пологи – у 7 жінок (57,2 %). Висновки. Лейоміома матки є причиною безпліддя в основному за рахунок механічного фактора. Гістерорезектоскопія є оптимальним методом прегравідарної підготовки жінок із лейоміомою матки, які проходять лікування безпліддя шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій. Гістерорезектоскопія є органозберігаючою операцією, що має ряд переваг: легкий післяопераційний період, відсутність спайкового процесу, що підвищує частоту настання та виношування вагітності.

лейоміома матки, гістерорезектоскопія, агоністи гонадотропін-рилізинг-гормонів, безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, інтрацитоплазматичне введення сперматозоїда.

1. Dorohaya OP. Optymizatsiya metodu vidnovlennya reproduktyvnoyi funktsiyi u zhinok iz submukoznoyu miomoyu matky. Klinichna endokrynolohiya ta endokrynna khirurhiya. 2014;3(48):47-52. [in Ukrainian].
2. Zhylka NYa. Innovatsiyni pidkhody do likuvannya leyomiomy matky. Zdorovʹe zhenshchyny. 2016;7(113):104-6. [in Ukrainian].
3. Avramenko NV, Barkovsʹkyy DYe, Kabachenko OV, Letsyn DV. Suchasni pohlyady reproduktoloha na etiopatohenez i likuvannya leyomiomy matky. Zaporizʹkyy medychnyy zhurnal. 2017;19.3(102):381-6. [in Ukrainian].
4. Kornatsʹka AH, Raksha II, Kolesnichenko IS, Chubey HV. Suchasni pohlyady na etiolohiyu, patohenez ta likuvannya leyomiomy matky u zhinok reproduktyvnoho viku (ohlyad literatury). Zdorovʹe zhenshchyny. 2015;1(97):10-3. [in Ukrainian].
5. Zepiridis LI, Grimbizis GF, Tarlatzis BC. Infertility and uterine broids. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 2016;34:66-73.
6. Zaporozhan VM, redactor. Zaporozhan VM, Tatarchuk TF, Hladchuk IZ. Akusherstvo ta hinekolohiya: natsionalʹnyy pidruchnyk. K.: VSV «Medytsyna». 2014;4:290-321. [in Ukrainian].
7. Tikhomirov AL, Ledenkova AA, Batayeva AYe, Abyshova VG. Antagonisty retseptorov progesterona v strukture kompleksnogo organosokhranyayushchego lecheniya miomy matki. Akusherstvo i ginekologiya. 2012;5:115-9. [in Russian].
8. Boyko VI, Terekhov VA. Dyferentsiyovanyy pidkhid do khirurhichnoho likuvannya miomy matky velykykh rozmiriv. Zdorovʹe zhenshchyny. 2016;7(113):57-61. [in Ukrainian].
9. JeiWon Moon, Chung-Hoon Kim, Jun-Bum Kim. Alterations in uterine hemodynamics caused by uterine broids and their impact on in vitro fertilization outcomes. Clin. Exp. Reprod. Med. 2015;42(4):163-8.
10. Shchukina NA, Sheina EN, Barinova IV. The clinical and morphological features of uterine myoma in young women. Rossiysky vestnik akushera ginekologa. 2014;5:28-31.
11. Guven S, Kart C, Unsal MA, Odaci E. Intramural leoimyoma without endometrial cavity distortion may negatively affect the ICSI – ET outcome. Reprod. Biol. Endocrinol. 2013;11:102. DOI: 10.1186/1477-7827-11-102
12. Sunkara SK, Khairy M, El-Toukhy T. The effects of intramural broids without uterine cavity involvement on the outcome of IVF treatment: a systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod. 2010;25(2):418-29.
13. Clark NA, Mumford SL, Segars JH. Reproductive impact of MRI-guided focused ultrasound surgery for broids: a systematic review of the evidence. Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2014;26(3):151-61.
14. Deligdish L, Loewenthal M. Endometrial changes associated with myomata of uterus. J. CHn Pathol. 2014;23:676-80.
15. Foissac R, Sautot Vial N, Birtwisle L. Torsion of a huge pedunculated uterine leiomyoma. Am. J. Surg. 2015;201:43-5.
16. Kosey NV, Vasil’chenko LA, Sukhorebral EI, Shokalo II. Printsipy lecheniya leyomiomy matki. Reproduktivnaya endokrinologiya. 2012;1(3):14-20. [in Russian].
17. Panfamirov YuN, Zabolotnov VA, Karapetyan OV. Organosberegayushchiy podkhod v lechenii miomy matki. Zdorovyye zhenshchiny. 2013;1(77):162-4. [in Russian].
18. Sidorova IS, redactor. Mioma matki (sovremennyye aspekty etiologii, patogeneza, klassifikatsii i profilaktiki). M.: MIA; 2013. s. 5-66. [in Russian].
19. Zepiridis LI, Grimbizis GF, Tarlatzis BC. Infertility and uterine broids. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 2016;34:66-73
20. Samejima T, Koga K, Naake H. Identifying patients who can improve fertility with myomectomy. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 2015;185:28-32.
21. Mara M, Horak P, Kubinova K. Hysteroscopy after uterine broid embolization: evaluation of intrauterine ndings in 127 patients. J. Obstet. Gynaecol. Res. 2012;38:823-31.
22. Chayka KV, Pisareva OL. Kompleksnoe endokhirurgicheskoe lechenie zhenshchin reproduktivnogo vozrasta s submukoznoy miomy matki. Medyko-sotsialni problemy simii. 2013;3(18):63-7. [in Russian].
23. Sharafutdinov BM, Akberov RF, Sharafeev AZ. Optimizatsiya rentgenendovaskulyarnoy embolizatsyi matochnykh arteriy pri lechenii bolnykh s miomami matki i matochnymi krovotecheniyami. Prakticheskaya meditsyna. 2015;1(86):94-7. [in Russian].
24. Fischer K, McDannold NJ, Tempany CM, Jolesz FA, Fennessy FM. Potential of minimally invasive procedures in the treatment of uterine broids: a focus on magnetic resonance-guidetfocused ultrasound therapy. Int. J. Women’s Health. 2015;7:901-12.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 209-214 сторінки, код УДК 618.177-02:618.14-006.327-072.1-089.819:616-089.888.11

10.29254/2077-4214-2020-4-158-209-214