МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ШКІРНО-ГАЛЬВАНІЧНОЇ РЕАКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ В СТОМАТОЛОГІЇ ТА ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВІЙ ХІРУРГІЇ

Кушта А. О., Шувалов С. М.

МЕТОДИ І МЕТОДИКИ

Наукова стаття

В статті наведені дані про можливість використання методу шкірно-гальванічної реакції, як альтернатива, опитувальникам та тестам для визначення психологічного стану пацієнта. Адже, за даними численних досліджень тривогу й страх на стоматологічному прийомі відчувають від 70 до 90 % пацієнтів. Виявлення, профілактика і терапія стресових станів вимагає наявності методик їх діагностики, розробка яких неможлива без дослідження різноманітних об’єктивних та суб’єктивних показників цих станів. Усі наявні на даний момент методики тестування рівнів тривожності та стресу є в певній мірі суб’єктивними, оскільки вони базуються на критеріях самооцінки людиною свого стану, який, як відомо, не завжди буває адекватним. Крім того, усі тести та опитувальники займають тривалий термін часу. У зв’язку з цим психофізіологами проводяться дослідження об’єктивних фізіологічних проявів тривожності і стресу. Серед них в силу об’єктивності методики викликає зацікавленість шкірно-гальванічна реакція. В роботі вперше описана методика проведення даного дослідження в стоматології, а саме в щелепно-лицевій хірургії, а також виведені показники норми на здорових пацієнтах в залежності від рівня тривожності. Таким чином, можна зробити висновок, що для високого рівня тривожності показники ШГР знаходяться в межах 1,10-1,4 у. о., для помірного – від 0,75 до 1,0 у. о., а для низького – 0,45-0,7 у. о. Залежно від типу темпераменту вираженість особистісної та ситуативної тривожності різна, це як властивість темпераменту, так поєднання екстраверсії та емоційної стійкості характерно для сангвініка, екстраверсії та емоційної нестійкості для холерика, інтроверсії і емоційної стійкості – флегматику, інтроверсії і емоційної нестійкості – меланхоліку. Розробка бази нормативних показників шкірно-гальванічної реакції, як найбільш достовірного індикатора рівня психоемоційної напруги необхідно розглядати як компонент комплексної оцінки психофізіологічного стану пацієнта. В подальшому дана методика може бути використана для індивідуальної корекції психоемоційного стану пацієнта. Виведені базові показники досліджуваних осіб, можуть бути підґрунтям для подальшого дослідження ШГР у хворих перед стоматологічним прийомом.

тривожність, темперамент, шкірно-гальванічна реакція.

1. Aer U. Psyhologija v stomatologicheskoj praktike. Piter; 2008. 234 s. [in Russiаn].
2. Bojko VV. Fizicheskij discomfort na stomatologicheskom priieme: formu, vujavlenija, preodolenija. Piter; 2003. 80 s. [in Russiаn].
3. Sebitov AV, Makeeva IM. Metodu otszenki i korrektcii stomatofobii. Мoskva; 2009. 32 s. [in Russiаn].
4. Karvasarskij BD. Klinicheskaja psihologija. Piter; 2018. 896 s. [in Russiаn].
5. Moretti RJ, Ayer WA. Dental-related problems and health psychology. Clinical Handbook of Health Psychology. Seattle: WA Hogrefe and Huber Publishers; 1998. 167 р.
6. Ilin EP. Psyhologija voli. Piter; 2009. 368 s. [in Russiаn].
7. Suhodoev VV. Modifitsirovannaja metodika registrat KGR cheloveka dlja jtsenki osnovnuh komponentov ego PFS. V: Prohorov АО, redaktor. Tendentcii razvitija sovremennoj psyhologicheskoj nauki. 2007. s. 347-9. [in Russiаn].
8. Strunin RM. Biotehnicheskaja sisitema opredelenija psyhoemotcionalnogo sostojanija cheloveka. Mezhdunarodnij nauchno-isledovatelskij zhurnal. 2016;4(46):190-3. [in Russiаn].
9. Borsukov АВ, Gelt ТD. Vozmozhnosti primenenija trenazherov stressoustoichivosti v psihosomaticheskoj medicine. Matematicheskaji morfologija. Elektronnuj matematicheskij i medico-biologicheskij zhurnal. 2010;(9)1:1-10. [in Russiаn].
10. Kreibig SD, Wilhelm FH, Roth WT, Gross JJ. Cardiovascular, electrodermal, and respiratory response patterns to fear- and sadnessinducing films. Psychophysiology. 2007;44:787-806.
11. Kutcenko VP, Janenko ОP, Udovichenko SV. Sisitema dlja vumirjuvannja elektoshkirnogo oporu. Visnuk Natcionalnogo tehnichnogo yniversitetu Ukrainu «КPІ». 2015;62:87-93. [in Ukrainian].
12. Torniainen J, Cowley B, Henelius A. Feasibility of an electrodermal activity ring prototype as a research tool. In 37th Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society, Milano, Italy, 2015.
13. Mirgorodckij VI, Dementienko VV, Dorohov VB, Gerasimov VV, Peshun SV, Shahnarovich VM. Sravnenie individualnuh osobennostej ektodermalnoj reakcii pri sovmestnom prosmotre videofilmov. Eksperimentalnaja psyhologija. 2010;4(3):5-15. [in Russiаn].
14. Roy JC, Bousceun W. Progress in electrodermal research. New York: Plenum Press; 1993. 350 p.
15. Korolev VV, Korolev VV, Opanasenko VV, Levit IR, Kovalova AI. Resistance to information stress as an innate feature and prognostic criterion in professional selection of fighter pilots and flying control officers. Proceedings of the 42nd Annual Conference of The International Military Testing Association Edinburgh. 2000;40-9.
16. Gruzelier J, Eves F, Connolly J. Reciprocal hemispheric influences on response habituation in the electrodermal system. Physiological Psychology. 1981;9(3):313-7.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 229-235 сторінки, код УДК 616 – 073.7 :616.314 – 089

10.29254/2077-4214-2020-4-158-229-235