Кононов Б. С.

СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОЗОЧКУ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН В НОРМІ ТА У ПОРІВНЯЛЬНО-ВИДОВОМУ АСПЕКТІ


Про автора:

Кононов Б. С.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

В даній роботі представлене дослідження структури мозочка щурів в нормі для порівняння з мозочком людини та подальшому використанні у дослідженнях. Не таємниця, що дуже розповсюджено використання харчових добавок в галузях харчування, але до сих пір чіткого зазначення про негативний вплив на нервову систему, в основному на мозочок, та в цілому на організм недостатньо просвітлені. Для проведення даного дослідження використовували біоптат мозочку білих щурів. Отримані зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином та метиленовим синім і толуїдиновим синім. Були використані гістологічний, морфометричний та статистичний методи. В результаті проведеного дослідження встановлено, що мозочок складається з кори, білої речовини та черв’яка. Поверхня мозочка вкрита сірою речовиною, що утворює кору мозочка і вузькі звивини, які відокремлені одна від одної борознами. Біла речовина у вигляді гілки дерева знаходиться в центрі звивини. Також було виявлено, що сіра речовина мозочка щурів має 3 шари: молекулярний, гангліонарний та зернистий. Молекулярний шар в своєму складі має кошикові та зірчасті клітини. Гангліонарний шар утворений рядом клітин Пуркіньє, які мають грушоподібний вигляд та складаються з аксона та кількох дендритів. Зернистий шар безпосередньої прилягає к білій речовині мозочка та містить у собі кілька видів нейроцитів. В центрі звивини знаходиться біла речовина яка межує з зернистим шаром сірої речовини та в глибині містить підкоркові ядра мозочка. Після вимірювання розмірів складових мозочка отримали, що загальна середня товщина кори мозочка складала (267,51±8,46) мкм, середня товщина молекулярного шару становила (123,55±5,85) мкм, а зернистого шару (132,36±6,54) мкм. В свою чергу загальна середня товщина білої речовини мозочка складала (48,23±4,38) мкм. В підсумку ми отримали інформацію, яку можемо використати для інтерпретації отриманих результатів на людину, при різного плану дослідженнях та експериментах, а також для подальшого дослідження впливу харчових добавок на мозочок, отже це дослідження являється актуальним.

Ключові слова:

мозочок, клітини Пуркіньє, перикаріон, аксон, сіра речовина, біла речовина, асоціативні волокна, мохоподібні волокна, ліаноподібні волокна.

Список цитованої літератури:

  1. Zaboroneni kharchovi dobavky (abo shche ne dozvoleni) v Ukrayini. Ofitsiynyy sayt: Kharchovi dobavky. Dostupno: http://dobavki-info.org. ua/zaboroneni-harchovi-dobavky.html [in Ukrainian].
  2. Shubina G. Krasiteli v pishchevoy promyshlennosti. Chto mozhno, a chto net. Myasnoy biznes. 2009;8:22-6. [in Russian].
  3. Kobun Rovina, Pillai Perumal Prabakaran, Shafiquzzaman Siddiquee, Sharifudin Md Shaarani. Methods for the analysis of Sunset Yellow FCF (E110) in food and beverage products. TrAC Trends in Analytical Chemistry. 2016:47-56.
  4. Torshyn IY, Hromova OA. Ekspertnyy analiz danykh v molekulyarnoyi farmakolohiyi. M.: MTSNMO; 2012. 114 s. [in Russian].
  5. Butnariu M, Sarac I. What is sodium glutamate and what effects it has on health. Journal of Applied Biotechnology and Bioengineering. 2019;6(5):223-6.
  6. Sabera Millan, Lakkoji Satish, Krishnendu Bera, Harekrushna Sahoo. Binding and inhibitory effect of the food colorants Sunset Yellow and Ponceau 4R on amyloid fibrillation of lysozyme. New Journal of Chemistry. 2019;9:3956-68.
  7. Zinchenko MO, Holubchykov MV, Mishchenko TS. Stan nevrolohichnoyi sluzhby v Ukrayini v 2015 hodu. Kharkiv: 2015. s. 1-9. [in Ukrainian].
  8. Voloshyn PV, Maruta NO. Оsnovni napryamky naukova rozrobok v nevrolohiyi, psikhiatriyi ta narkolohiyi v Ukrayini. Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2017;25.1:10-2. [in Ukrainian].
  9. Bagriy MM, Díbrova VA, Popadinets’ OG, Grishchuk MÍ. Metodika morfologicheskikh issledovaniy [monografíya]. Vínnitsya: Nova Kniga; 2016. 328 s. [in Russian].
  10. Kurepina NN, Ozhigova AP, Nikitina AA. Anatomiya cheloveka: ucheb. dlya studentov vuzov. M.: gumanitariy. izd. tsentr VLADOS; 2014. s. 186-92. [in Russian].
  11. Bukanovoy YV. Bol’shoy atlas anatomii cheloveka. Per. s angl. Moskva: Astrel’, Kladez’; 2013. s. 106-13. [in Russian].
  12. Koveshnikova VH. Anatomiya lyudyny. Luhansʹk. 2008;3:46-9. [in Ukrainian].
  13. Bilich GL, Zigalova YY. Anatomiya cheloveka: russko-latinskiy atlas. Moskva: Izdatel’stvo «E». 2016;2:543-5. [in Russian].
  14. Pronina OM, Koptev MM, Bilash SM, Yeroshenko GA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. World of medicine and biology. 2018;1(63):153-7.
  15. Bilash SM. Reaktsiya sudin hemomikrotsyrkulyatornoho rusla stinki fundalʹnoho viddilu shlunku na Hostra eksperymentalʹnyy hastryt, vvedennya preparatu «Plateks-platsentarnoho» ta pry yikh sumisniy diyi. Visnyk problem biolohiyi y medytsyny. 2012;4.1(96):188-92. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 272-276 сторінки, код УДК 611.817:616-071

DOI: