ПАРОДОНТОГЕНИ ЗУБОЯСЕННОЇ БОРОЗНИ – ПРЕДИКТОРИ РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТА У ДІТЕЙ ІЗ ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ

Джумаєв Х. Д., Висотіна І. Б., Аманов Б., Армедова О. Г., Лукіна Н. Л.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Хронічні гінгівіти з кровотечою ясен і подальшою можливою втратою зуба є однією з серйозних проблем дитячої стоматології, яка вимагає рішень на всіх рівнях, починаючи від пошуку методів ранньої діагностики і закінчуючи методами оцінки ефективності лікування і визначенням маркерів, необхідних для цього. Метою дослідження було вивчення якісних і кількісних характеристик пародонтогенних мікроорганізмів ЗЯБ, встановлення їх ролі у патогенезі ХКГ у дітей з ЗЩА, які проживають в умовах жаркого і сухого клімату Туркменістану. Стаття містить дані про якісний і кількісний характер пародонтогенної мікрофлори зубоясенної борозни у дітей з переважно поєднаними зубощелепними аномаліями, які можна інтерпретувати як предиктори розвитку хронічного катарального гінгівіту у дітей з такими аномаліями. Для уточнення виду ЗЩА проводилися антропометричні та рентгенологічні дослідження, а для встановлення інтенсивності і ступеня поширеності ХКГ – клінічні дослідження з індексною оцінкою стану пародонту. Виділення та ідентифікацію мікроорганізмів здійснювали за допомогою стандартних бактеріологічних методів і з використанням «Vitek 2 Compact». У результаті мікробіологічного дослідження встановлено змішаний характер мікрофлори з асоціацією 2-х і більше пародонтогенних мікроорганізмів I і II порядку у пацієнтів з хронічним вогнищевим, генералізованим катаральним гінгівітом і інтактним пародонтом, які розвинулися на тлі зубощелепних аномалій. Пародонтогени були представлені видами P. gingivalis, P. intermedia, P. denticola, P. oralis і F. nucleatum. Порівняльний аналіз кількості мікроорганізмів вказав на перевищення критичних доз пародонтогенів зі збільшенням кількості мікроорганізмів паралельно зі ступенем поширеності хронічного катарального гінгівіту. Встановлені зміни характеру пародонтогенної мікрофлори зубоясенної борозни у дітей з зубощелепними аномаліями, які проживають в умовах сухого і жаркого клімату Туркменістану, є предикторами розвитку запального процесу в пародонті і служать підставою для корекції лікувальної стратегії і тактики ведення цієї категорії хворих.

зубощелепні аномалії (ЗЩА), хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), хронічний вогнищевий катаральний гінгівіт (ХВКГ), хронічний генералізований катаральний гінгівіт (ХГКГ), зубоясенна борозна (ЗЯБ), інтактний пародонт (ІП), колонієутворюючі одиниці (КУО).

1. Yanushevich OO, Dmitrieva LA, redaktory. Parodontologiya: natsionalnoe rukovodstvo. M.: GEOTAR-Media; 2018. 752 s. [in Russiаn].
2. Manak TN. Mikroflora polosti rta i ee rol v razvitii zabolevaniy periodonta. Stomatologicheskiy zhurnal. 2012;13(3):178-81. [in Russiаn].
3. Borovskiy EV, Leontev VK. Biologiya polosti rta. M.: MIA; 2011. 312 s. [in Russiаn].
4. Grudyanov AI, Dmitrieva NA, Bulyigina VV, Kurchaninova MG. Izmenenie sostava mikrofloryi zubodesnevoy borozdyi v protsesse ortodonticheskogo lecheniya. Stomatologiya. 2012;3:61-4. [in Russiаn].
5. Leontev VK, Kiselnikovа LP, redaktory. Detskaya terapevticheskaya stomatologiya. Natsionalnoe rukovodstvo. M.: GEOTAR-Media; 2017. 952 s. [in Russiаn].
6. Trombelli L, Farina R, Silva CO, Tatakis DN. Plaque-induced gingivitis: Case definition and diagnostic considerations. J. Periodontol. 2018;89(1):46-73.
7. Marchenko OA. Kliniko-mikrobiolohichne obhruntuvannia dyferentsiiovanykh pidkhodiv do likuvannia khronichnoho heneralizovannoho kataralnoho hinhivitu u ditei shkilnoho viku [dysertatsiya]. Kyiv: 2015. 196 s. [in Ukrainian].
8. Horoshilkina FYa. Rukovodstvo po ortodontii. M.: Meditsina; 2011. 221 s. [in Russiаn].
9. Hasiuk NV, Yeroshenko HA, Palii OV. Suchasni uiavlennia pro etiolohiiu ta patohenez khvorob parodontu. Svit medytsyny ta biolohii. 2013;38(2):207-11. [in Ukrainian].
10. Murakami S, Mealey BL, Mariotti A, Chapple ILC. Dental plaque-induced gingival conditions. J. Periodontol. 2018;89(1):17-27.
11. Cardoso-Silva C, Barberia E, Ramos Atance JA, Maroto M. Microbiological analysis of gingivitis in pediatric patients under orthodontic treatment. European J. of Paediatric Dentistry. 2011;12(4):211-5.
12. Mitchell L. Osnovyi ortodontii. M.: GEOTAR-Media; 2015. 336 s. [in Russiаn].
13. Matlaeva AS. Klinicheskie i mikrobiologicheskie osobennosti izmeneniy tkaney i organov polosti rta na etapah lecheniya nes’emnoy ortodonticheskoy apparaturoy [dissertatsiya]. Tver: 2015. 131 s. [in Russiаn].
14. Botova DI. Effektivnost kompleksa meropriyatiy po profilaktike i lecheniyu stomatologicheskih zabolevaniy u lits molodogo vozrasta, nahodyaschihsya na ortodonticheskom lechenii [dissertatsiya]. N-Novgorod: 2018. 193 s. [in Russiаn].
15. Grudyanov AI, Zorina OA, Kulakov AA. Kolichestvennaya otsenka mikrobiotsenozov polosti rta pri zabolevaniyah parodonta. Parodontologiya. 2011;16(2):18-22. [in Russiаn].
16. Karaev L, Grafova VA, Nazarov ChM. Adaptatsionnyie vozmozhnosti detskogo organizma v zharkom klimate. Problemyi osvoeniya pustyin. 2014;1-2:64- 6. [in Russiаn].
17. Vorobev AA, Byikov AS, Boychenko MN. Meditsinskaya mikrobiologiya, virusologiya i immunologiya. M.: Meditsina; 2008. 691 s. [in Russiаn].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 333-338 сторінки, код УДК [(616.314.17-008.1+616.311.2-002)-036]-053.5-007

10.29254/2077-4214-2020-4-158-333-338