АНАЛІЗ ВИВЧЕННЯ КАРІЄСУ ЗА ДОПОМОГОЮ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ТЕСТІВ

Бойченко О. М., Котелевська Н. В., Зайцев А. В., Ніколішин А. К., Сідаш Ю. В.

МЕТОДИ І МЕТОДИКИ

Наукова стаття

У роботі зроблена спроба аналізу методів оцінки ризику виникнення карієсу, заснованого на кількісній оцінці карієсогенних мікроорганізмів крізь призму мікробіологічних досліджень, проведених на базі УМСА (м. Полтава). Найбільшу роль в ініціації карієсу визначили у мікроорганізмів, активних у відношенні утворення кислот і вироблених ними полісахаридів, які мають адгезивні властивості – стрептококів, лактобацил і актиноміцетів. Деякі дослідники включають сюди і гриби роду Candida. Тому в арсеналі сучасного стоматолога крім методів дослідження слини, буферної ємності, швидкості секреції і рН слини в умовах стоматологічного кабінету з’явилися ще і методи, що дозволяють оцінювати кількість карієсогенних мікроорганізмів – Streptococсus mutans і Lactobacillus. До того ж, під такі тести складені індивідуальні програми превенції карієсу. Співробітниками УМСА було проведено дослідження мікробіоценозу порожнини рота у молоді з різною інтенсивністю карієсу. Вивчався процентний і кількісний вміст мікрофлори орального біотопу у осіб з різними індексами КПУ. Його результати показали, що зі збільшенням інтенсивності карієсу відбувається зміна балансу в складі мікрофлори порожнини рота. Найбільшу динаміку збільшення кількості мають актиноміцети і гриби роду Candida, а лактобацили і стрептококи зі збільшенням КПУ розмножуються досить повільно. Це вказує на більшу функціональну активність актиноміцетів і грибів. Звідси випливає, що тести, що відображають чисельність представників мікробіоценозу не є достатньо об’єктивними. Більш об’єктивними повинні бути тести, що відображають показники функції представників мікробіоти.

карієс, мікроорганізми, функціональна активність мікроорганізмів

1. Nikolishin AK. Terapevtychna stomatolohiya: pidruchnyk dlya studentiv stomatolohichnoho fakulʹtetu vyshchykh medychnykh navchalʹnykh zakladiv IV rivnya akredytatsiyi. Vyd 2-he, vypravlennya y dopovnene. Vinnytsya: Nova Knyha; 2012. 680 s. [in Ukrainian].
2. Borovsʹkyy EV, Leontʹyev VK. Biolohiya porozhnyny rota. Medytsyna; 2001. 301 s. [in Ukrainian].
3. Petrushanko TA, Chereda VV, Lobanʹ HA. Rolʹ kolonizatsiynoyi rezystentnosti porozhnyny rota v rozvytku kariyesu. Stomatolohiya. 2013;92(1):43-5. [in Ukrainian].
4. Featherstone JD. The caries balance: the basis for caries management by risk assessment. Oral. Health. Prev. Dent. 2004;2(1):259-64.
5. Hao YQ, Zhou XD, Xiao XR, Lu JJ, Zhang FC, Hu T, et al. Effects of cecropin-XJ on growth and adherence of oral cariogenic bacteria in vitro. Chin. Med. J. 2005 Jan 20;118(2):155-60.
6. Ivanytsʹkyy IO, Ivanytsʹka OS, Petrushanko TO. Hiperchutlivistʹ zubiv: navchalʹnyy posibnyk dlya studentiv stomatolohichnykh fakulʹtetiv vyshchykh medychnykh navchalʹnykh zakladiv IV rivnya akredytatsiyi. Poltava: Dyvosvit; 2019. 108 s. [in Ukrainian].
7. Petrushanko TA, Chereda VV, Lobanʹ HA. Rolʹ kolonizatsiynoyi rezystentnosti porozhnyny rota v rozvytku kariyesu. Stomatolohiya. 2013;92(1):43-5. [in Ukrainian].
8. Harford J. Population ageing and dental care. Community Dentistry Oral Epidemiology. 2009;37(2):97-103.
9. Bukhar MI. Populyarno pro mikrobiolohiyi. Znanye; 1989. 64 s. [in Ukrainian].
10. Elina NP. Korysna i shkidlyva diyalʹnistʹ mikroorhanizmiv. Medytsyna; 1970. 80 s. [in Ukrainian].
11. Perederiy NA. Funktsionalʹnistʹ mikrobioty pry patolohiyi. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2017;6(31):177-81. [in Ukrainian].
12. Zaytsev AV, Vyzhenka YiYi, Nykolyshyn AK. Do pytannya pro biomodelirovanii kariyesu zuba. Aktualʹni problemy suchasnoyi medytsyny. Visnyk Ukrayinsʹkoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2014;14(1):124. [in Ukrainian].
13. Boychenko ON, Kotelevsʹka NV, Nykolyshyn AK, Zaytsev AV. Morfofunktsionalʹna kharakterystyka nazubnoho nalʹotu. Visnyk problem biolohiyi y meditsini. 2016;4(2):9-15. [in Ukrainian].
14. Modrinskaya YuV. Otsenka riska vozniknoveniya i prognozirovaniye kariyesa zubov: ucheb.-metod. posobiye. Minsk: BGMU; 2013. 23 s. [in Russiаn].
15. Caries Risk Test – ru – VivaDens. Dostupno: https: //vivadens.eu/ru/caries-risk-test-ru/ [in Russiаn].
16. Modrinskaya YuV. Prognozirovaniye kariyesa zubov na osnove opredeleniya kariyesogennykh mikroorganizmov i bufernoy yemkosti slyuny [avtoreferat]. Minsʹk: HVVU «BDMU»; 2002. 15 s. [in Russiаn].
17. Zharkova OA. Suchasni pidkhody do diahnostyky faktoriv ryzyku vynyknennya kariyesu. Visnyk VHMU. 2010;9(3):6-12. [in Ukrainian].
18. Petrushanko TO, Chereda VV, Lobanʹ HA. Yakisnyy sklad mikrobiotsenozu porozhnini rota osib molodoho viku z riznoyu intensivnistyu kariyesu. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2013;1:57-9. [in Ukrainian].
19. Kuskova VF. Mikrobnyye fermenty pri kariyese zubov. Eksperimental’naya i klinicheskaya stomatologiya. Materialy yubileynoy sessii 9 oktyabrya 1967. Izd-e TSNDIZ: Moskva; 1968. s. 117-23. [in Russiаn].
20. Cherkasov SV. Bakterialʹni mekhanizmy rezystentnosti kolonizatsiyi. Zhurn. mikrobiol. 2006;4:100-5. [in Ukrainian].
21. Semenov AV. Antagonizm kak rezul’tat mezhmikrobnykh otnosheniy. Byulleten’ Orenburgskogo nauchnogo tsentra UrO RAN [Internet]. 2013;1. [in Russiаn].
22. Cherkasov SV, Semenov AV. Mikrobnaya regulyatsiya antagonisticheskoy aktivnosti laktobakteriy. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal. 2012;2:78-82. [in Russiаn].
23. Welch JM. Using Spatial Structure to Understand Microbial Community Function. Available from: http://www.mbl.edu/jbpc/staff/jmarkwelch/

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (153), 2019 рік , 190-193 сторінки, код УДК 616.314-002-071

10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-190-193