Бeкірова Л. Г.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ПАРОДОНТИТУ НА ПІДСТАВІ РЕЗУЛЬТАТІВ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Про автора:

Бeкірова Л. Г.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Залежно від застосовуваних засобів всі 36 пацієнтів у віці від 30 до 40 років з хронічним генералізованим пародонтитом легкого ступеня тяжкості були розділені на три групи: 1 групу (11) склали пацієнти, в лікуванні яких застосовувався антисептичний препарат хлоргексидин біглюконат в розведенні 0,2%, 2 групу (12) склали пацієнти, яким проводили професійну гігієну порожнини рота і призначали Curasept ADS 212, 0,12% хлоргексидину – ополіскувач порожнини рота; 3 група (13) складалася з пацієнтів, в лікуванні яких застосовували розчин хлоргексидину біглюконат в розведенні 0,05%, (з дистильованою водою). Тривалість використання призначених засобів – 14 днів. До і після лікування визначався стан кислотно-лужної рівноваги в порожнині рота. У пацієнтів 1-ої групи значення індексу кровоточивості зменшилися і при зондуванні ясен кровоточивість не спостерігалася або ж діагностували слабкі точкові крововиливи в області одиничних зубів. Практично схожа динаміка поліпшення стану м’яких тканин пародонту спостерігалася і у пацієнтів групи порівняння, де в аналогічний термін середні значення індексу зменшилися майже в 4,5 рази, але були вище, ніж в основній групі – 10,8±1,35%. Найбільш значні і позитивні зміни рН були виявлені в групі випробуваних хворих, які користувалися розчином хлоргексидину високої концентрації – 0,2%. Отримані статистичні дані підтверджують спадкоємність і необхідність використання за призначенням і з розробленими інструкціями запропонованих в першій і другій групах антисептичних засобів.

Ключові слова:

пародонтит, запалення, лікування.

Список цитованої літератури:

  1. Gil’mijarov JeM, Levina NM. Narushenija gigieny polosti rta kak faktor riska gipertroficheskogo gingivita u beremennyh. Aspirantskij vestnik Povolzh’ja. 2014;1-2:193-7. [in Russiаn].
  2. Orehova LJu, Kudrjavceva TV, Cheminava NR, Tachalov VV, Loboda ES. Problemy stomatologicheskogo zdorov’ja u lic molodogo vozrasta (obzor literatury). Parodontologija. 2014;2(71):3-5. [in Russiаn].
  3. de Freitas CV, Galdez LP, Dias HL, Cirelli JA, Souza EM, da Silva VC. Effect of Subgingival Irrigation with Different Substances in the Treatment of Periodontal Disease. A Histometric Study in Rats. J Int Acad Periodontol. 2016 Jan 14;18(1):2-6.
  4. Dosseva-Panova VT, Popova CL, Panov VE. Subgingival microbial profile and production of proinflammatory cytokines in chronic periodontitis. Folia Med. (Plovdiv). 2014;56(3):152-60.
  5. Kinney JS, Morelli T, Oh M, Braun TM, Ramseier CA, Sugai JV, Giannobile WV. Crevicular fluid biomarkers and periodontal disease progression. J. Clin. Periodontol. 2014;41(2):113-20.
  6. Palioto SL, Grisi DB. The effect of a single episode of antimicrobial photodynamic therapy in the treatment of experimental periodontitis. Microbiological profile and cytokine pattern in the dog mandible. Lasers Med. Sci. 2011;26(3):359-67.
  7. Pippi R. Post-surgical clinical monitoring of soft tissue wound healing in periodontal and implant surgery. Int J Med Sci. 2017;14:721-8.
  8. Prates RA, Yamada AM, Suzuki LC, Franca CM, Cai S, Mayer MP, et al. Histomorphometric and microbiological assessment of photodynamic therapy as an adjuvant treatment for periodontitis: A short-term evaluation of inflammatory periodontal conditions and bacterial reduction in a rat model. Photomed. Laser Surg. 2011;29:835-44.
  9. Yao SG, Fine JB. Probiotics for bacterial disease treatment in the oral environment. Compend. Contin. Educ. Dent. 2014;35(9):658-63.

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (153), 2019 рік , 282-286 сторінки, код УДК 616-314-72

DOI: