КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Садигова Н. Н.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Мета. Підвищення ефективності лікування і профілактики початкових форм запальних захворювань пародонту. Методи. Пацієнти з хронічним генералізованим пародонтитом легкого ступеня були розділені на 3 групи: основну, порівняння і контролю – (12 осіб). Група порівняння (13 осіб) отримувала лікування з призначенням зубної пасти Curasept ADS і основна група (13 осіб) лікування, як і в попередній групі, але з додатковим призначенням синбіотика Максілак. Результати. Індекс гігієни після лікування знижувався у всіх групах. Але лікувальні заходи, які проведені в основній групі, супроводжувалися більш вираженим зниженням значень індексу РНР на всіх етапах спостережень. У групі, де застосовували синбіотик, досягнута позитивна динаміка гігієнічного індексу була більш стійкою – 1,14 ± 0,053; 1,27 ± 0,044 і 1,82 ± 0,052, значення індексу РНР, відповідно, в основній групі, в групі порівняння і контрольній групі на завершальному етапі досліджень (p<0,001). Встановлено виражену дію синбіотика на зростання і активність мікроорганізмів ротової рідини. Найкращі результати спостерігалися в динаміці зниження вмісту пародонтопатогенної мікрофлори А. actinomycetemcomitans, P. gingivalis і P. intermedia в порожнині рота у пацієнтів основної групи. Так, якщо значення по А. actinomycetemcomitans після лікування в основній групі було 0,47 ± 0,057 бали, то в групі порівняння в аналогічні терміни показник був вищим і склав 0,59 ± 0,145 бали, а в контрольній групі індексні значення виявилися ще вищими і досягали максимального значення – 0,67 ± 0,045 бали (p<0,05). Висновки. Впровадження синбіотика підвищило ефективність лікування запальних захворювань пародонту на тлі поліпшення гігієнічного стану порожнини рота і зниження бактеріального навантаження у пацієнтів, в тому числі до значної елімінації агресивних пародонтопатогенних видів оральної мікрофлори.

пародонтит, індекси, синбіотик, лікування.

1. Bergstrom J. Smoking rate and periodontal disease prevalence: 40-year trends in Sweden, 1970-2010. J Clin Periodontol. 2014;41:952-7.
2. Hosseinpoor AR, Itani L, Petersen PE. Socio-economic inequality in oral healthcare coverage: results from the World Health Survey. J Dent Res. 2012;91(3):275-81.
3. Nascimento GG, Leite FR, Do LG, Peres KG, Correa MB, Demarco FF, et al. Is weight gain associated with the incidence of periodontitis? A systematic review and meta-analysis. J Clin Periodontol. 2015;42:495-505.
4. O’Mullane DM, Baez RJ, Jones S, Lennon MA, Petersen PE, Rugg-Gunn AJ, et al. Fluoride and Oral Health. Community Dent Health. 2016;33(2):69-99.
5. Raitapuro-Murray T, Molleson TI, Hughes FJ. The prevalence of periodontal disease in a Romano-British population c 200-400 AD. Br Dent J. 2014;217:459-66.
6. Watt RG, Heilmann A, Listl S, Peres MA. London Charter on Oral Health Inequalities. J Dent Res. 2016;95(3):245-7.
7. World Health Organization. Universal Health Coverage, Fact sheet. Published 2018. Accessed 7 May, 2018.
8. Dosseva-Panova VT, Popova CL, Panov VE. Subgingival microbial profile and production of proinflammatory cytokines in chronic periodontitis. Folia Med. (Plovdiv). 2014;56(3):152-60.
9. Kinney JS, Morelli T, Oh M, Braun TM, Ramseier CA, Sugai JV, Giannobile WV. Crevicular fluid biomarkers and periodontal disease progression. J. Clin. Periodontol. 2014;41(2):113-20.
10. de Freitas CV, Galdez LP, Dias HL, Cirelli JA, Souza EM, da Silva VC. Effect of Subgingival Irrigation with Different Substances in the Treatment of Periodontal Disease. A Histometric Study in Rats. J Int Acad Periodontol. 2016 Jan 14;18(1):2-6.
11. Marsh PD. Contemporary perspective on plaque control. British Dental Journal. 2012;212:601-6. 12. Schonfeld SE. Strategies for managing periodontal inflammation. J. Calif. Dent. Assoc. 2010;38(4):272-83.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (153), 2019 рік , 342-347 сторінки, код УДК 616.31-08-039.71.004.64

10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-342-347