ЗМІНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ГІПОКАПНІЇ ДИХАННЯ У МОЛОДИХ ЧОЛОВІКІВ З РІЗНИМ ВИХІДНИМ РІВНЕМ PetCO2

Завгородня В. А.

ФІЗІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Гіпервентиляція – інтенсивне дихання, яке перевищує потреби організму та є причиною виникнення гіпокапнії. Досліджень індивідуальних особливостей змін гемодинамічних показників при пробах з гіпервентиляцією та після них недостатньо, тому проаналізовано зміни центральної гемодинаміки упродовж проби регламентованого дихання з частотою 30 циклів за хвилину у здорових молодих чоловіків. У 81 чоловіка визначили рівень PetCO2 на капнографі Datex Normocap, гемодинамічні показники за допомогою реографа ХАІ-медика (Україна) протягом 5 хвилин у спокої сидячи, упродовж 10 хвилин регламентованого дихання з частотою 30 циклів за хвилину та 40 хвилин відновного періоду після тесту. Відмічено, що реактивність більшості характеристик гемодинаміки при регламентованому диханні характеризувалась значними індивідуальними особливостями, а також залежала від вихідного рівня PetCO2 . Найвищі значення показників центральної гемодинаміки у фоні спостерігали у чоловіків з вихідним рівнем PetCO2 від 38,5 до 41,74 мм рт. ст., також вони мали найбільшу реактивність серцевого індексу та загального периферійного опору при пробі. Досліджувані з низьким вихідним рівнем РеtСО2 до 38,5 мм рт. ст. відрізняються найнижчими показниками та реактивністю. Урахування індивідуально-типологічних відмінностей чоловіків може підвищити діагностичну цінність методів аналізу та оцінки серцево-судинної системи, а також визначити нові напрямки в профілактичній медицині й медичному страхуванні.

гіпервентиляція, гіпокапнія, PetCO2 , центральна гемодинаміка, кардіодинаміка.

1. Averko NN. Funktsionalnaya serdechno-sosudistaya patologiya. Patologiya krovoobrascheniya i kardiohirurgiya. 2010;2:62-7. [in Russian].
2. Fischer K, Guensch DP, Friedrich MG. Response of myocardial oxygenation to breathing manoeuvres and adenosine infusion. Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2015;16(4):395-401. Available from: https:doi: 10.1093/ehjci/jeu202
3. Bisconti AV, Devoto M, Venturelli M, Bryner R, Olfert IM, Chantler PD, et al. Respiratory muscle training positively affects vasomotor responsein young healthy women. PLoSOne. 2018;13(9):e0203347. DOI: 10.1371/journal.pone.0203347
4.  Tsyvunin VV, Drohovoz SM, Shtryhol SIu, Shtroblia AL. Bezpechna ta efektyvna alternatyva dopinhu: vykorystannia karboksyterapii v sporti. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. 2018;1(57):13-20. [in Ukrainian].
5. Hunter CL, Silvestri S, Ralls G, Bright S, Papa L. The sixth vital sign: prehospital end-tidal carbon dioxide predicts in-hospital mortality and metabolic disturbances. Am J Emerg Med. 2014;32(2):160-5. Available from: https:doi: 10.1016/j.ajem.2013.10.049.
6. Kim KW, Choi HR, Bang SR, Lee JW. Comparison of end-tidal CO2 measured by transportable capnometer (EMMA™ capnograph) and arterial pCO2 in general anesthesia. J Clin Monit Comput. 2016;30(5):737-1. Available from: https:doi:10.1007/s10877-015-9748-x
7. Glantz SA. Primer of biostatistics. 7th edition, Mc Graw-Hill: Medical, New York; 2012. 320 p.
8. Kubichek WG, Patterson RP, Wetsol DA. Impedanse cardiography as a noninvasive method of monitoring cardiac function and other parameters of the cardiovascular system. Ann. N.Y. Acad. Sci. 1970;2:724-32.
9. Klabunde R. Cardiovascular physiology concepts. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2012. 243 p.
10. Oldenburg O, Spießhöfer J, Fox H, Bitter T, Horstkotte D. Cheyne-Stokes respiration in heart failure: friend or foe? Hemodynamic effects of hyperventilation in heart failure patients and healthy volunteers. Clinical Researchin Cardiology. 2015;104(4):328-33.
11. Zavhorodnia VA, Kovalenko SO, Rybalko AV, Tokar SI. Vplyv dykhannia na kolyvannia tryvalosti intervalu RR ta sertsevoho vykydu. Visnyk Cherkaskoho universytetu. 2016;1:41-50. [in Ukrainian].
12. Kulykov VP, Kuznetsova DV, Zaria AN. Tserebrovaskuliarnaia y kardyovaskuliarnaia SO2 -reaktyvnost v patoheneze arteryalnoi hypertenzyy. Arteryalnaia hypertenzyia. 2017;23(5):433-46. Dostupno: https:doi: 10.18705/1607-419X-2017-23-5-433-446.-50. [in Russiаn].
13. Zavhorodnia VA, Kovalenko SO, Kudiy LI. Influence of hyperventilation on the dynamic of Carbon (IV) Oxide in alveolarair. Cherkasy University Bulletin. 2018;2:34-9.
14. Kovalenko SO. Rehuliatorni rytmy hemodynamiky ta yikh indyvidualni osoblyvosti u liudei [dysertatsiia]. Cherkasy: Cherk. nats. univ; 2009. 372 s. [in Ukrainian].
15. Yoon SH, Zuccarello M, Rapoport RM. РCO2 and pH regulation of cerebral blood flow. Front. Physiol. 2012;3:365. Available from: https://doi. org/10.3389/fphys.2012.00365
16. Makarenkova EA, Malahov MV, Melnikov AA, Vilkul AD. Sravnitelnyiy analiz vliyaniya proizvolnoy giperventilyatsii i fizicheskoy nagruzki na funktsiyu ravnovesiya cheloveka. Yaroslavskiy pedagogicheskiy vestnik. 2012;3(4):145-8. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 1 (153), 2019 рік , 358-363 сторінки, код УДК 612.13+612.213+612.223.11

10.29254/2077-4214-2019-4-1-153-358-363