СТАН КЛІТИННОЇ ЛАНКИ СИСТЕМНОГО ІМУНІТЕТУ ПІД ВПЛИВОМ ГЕОХРОНОКЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ
Про автора:
Соболь Є. В., Шейко В. І.
Рубрика:
ФІЗІОЛОГІЯ
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Оптимальне функціонування цілісного організму в умовах адаптації забезпечують узгоджені реакції різних функціональних систем. При цьому в процесі формування адаптаційних реакцій окремі функціональні системи мають різну значимість, що зумовлено їхніми функціональними резервами. Особливістю сучасного середовища є швидке переміщення людини на великі відстані за допомогою швидкісних транспортних засобів: літаків, гелікоптерів, потягів, автомобілів. Саме таке переміщення через декілька часових, кліматичних та географічних поясів i є комплексним екзогенним фактором, який викликає стрес-реакцію організму сучасної людини. До таких надзвичайних умов належать i геохронокліматичні факто-ри, під впливом яких порушуються захисні функції клітинної ланки системного імунітету. У статті досліджено зміни клітинної ланки системного імунітету у осіб, які перетнули 6500 км, тобто декілька географічних, часових та кліматичних поясів. Показано, що під впливом вказаних факторів відбулося знижен-ня абсолютного числа лейкоцитів. Вміст лімфоцитів зазнав різнонаправлених змін: відразу після перельоту – виявлена тенденція до збільшення абсолютних значень, через добу після перельоту – до зменшення. Одразу після перельоту вміст Т-лімфоцитів (CD3) майже не зазнав змін, однак через 24 години відбулося зменшення їх абсолютних чисел. Відмічено зростання абсолютної кількості Т-хелперів/індукторів (CD4) відразу після пе-рельоту та через добу, при одночасному зменшенні їх відносного вмісту. Одразу після перельоту абсолютна та відносна кількість Т-супресорів/цитотоксичних (CD8) збільшилася, як і вміст В-лімфоцитів (CD19). Через 24 години після перельоту відмічена тенденція до зниження абсолютних чисел В-лімфоцитів, відносні значення залишились на тому ж рівні.
Ключові слова:
адаптація, геохронокліматичні фактори, клітинна ланка, системний імунітет
Список цитованої літератури:
- Pavlov SE. Adaptacija. M.: Parusa; 2000. 282 s. [in Russian].
- Lakin GF. Biometrija. M.: Vyshejshaja shkola; 1973. 344 s. [in Russian].
- Malikov NV. Adaptacija: problemy, gipotezy, jeksperimenty. Zaporozh’e; 2001. 359 s. [in Russian].
- Bessmertnyj BS. Matematicheskaja statistika v klinicheskoj profilaktike i jeksperimental’noj medicine. M.: Medicina; 1967. 304 s. [in Russian].
- Kozinec GI, Makarova VA, redaktory. Issledovanie sistemy krovi v klinicheskoj praktike. M.: Triada-X; 1997. 480 s. [in Russian].
- Vseobshhaja deklaracija o biojetike i pravah cheloveka [Internet]. 2007. Dostupno: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/ bioethics_and_hr.shtml[in Russian].
- Crisafulli A, Carta C, Melis F. Hemodynamic responses following intermittent supramaximal exercise in athletes. Experemental Physiology. 2004;89(6):665-74.
- Vikipediia – vilna entsyklopediia [Internet]. Dostupno: https://en.wikipedia.org/wiki/Kiev, https://en.wikipedia.org/wiki/Beijing[in Ukrainian].
- Vysochin JuV, Denisenko JuP. Sovremennye predstavlenija o fiziologicheskih mehanizmah srochnoj adaptacii organizma sportsmenov k vozdejstvijam fizicheskih nagruzok. Teorija i praktika fiz. kul’tury. 2002;7:2-6. [in Russian].
- Ajdarliev AA, Baevskij RM, Berseneva AP. Kompleksnaja ocenka funkcional’nyh rezervov organizma. Frunze: Ilim; 1988. 196 s. [in Russian].
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (147), 2018 рік , 387-389 сторінки, код УДК 612.017.11