ДЕЩО ПРО ВЕЛИКИХ – КАРЛ ВЕРНІКЕ
Про автора:
Невмержицька Н. М., Дзевульська І. В., Оржешковський В. В., Остапюк Л. І., Безштанько М. А.
Рубрика:
ПАМ'ЯТНА ДАТА
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
В статті описані життєвий і творчий шлях великого вченого Карла Верніке. Його по праву називають класиком психоневропатології. Карл Верніке – це видатний німецький психіатр і невропатолог, автор психоморфологічного напрямку в психіатрії, засновник психіатричної школи, першовідкривач однойменних афазії, центру і енцефалопатії, синдрому Верніке-Корсакова. У психіатрії описав наступні симптоми: алкогольний галюциноз, аллопсихоз, аутопсихоз, у тому числі, експансивний, аутохтонні ідеї, марення вторинне, псевдодеменцію, гнівливу манію, пресбіофренію Верніке, транзітівізм, доповнив відомості про соматопсихози – особливу іпохондрію з сенестопатіями, запропонував теорію сейюнкції – ураження системи асоціативних зв’язків (проекційних зон) головного мозку з психічними нашаруваннями, описав скронево-тім’яний синдром Піка-Верніке – поєднання сенсорної афазії і аграфії з центральним парезом нижньої кінцівки і розладами чутливості на тій же половині тіла, який спостерігається при ураженні скронево-тім’яної області домінантної півкулі великого мозку. Також в перше описав «Випадок судорожного неврозу», який проявляється болючими судомами м’язів психогенної природи, який в сучасній неврології називається писальним спазмом. На початку 1905 року Роберт Кох номінував Верніке на Нобелівську премію по фізіології і медицині, і, можливо, шанси були високі на її отримання, але, на жаль, все перекреслила трагічна загибель великого вченого 15 (за іншими джерелами 13) липня 1905 року, через 2 дні після поранення, отриманого в результаті нещасного випадку під час їзди на велосипеді в Тюрингенському Лісі. Помер він в Деррберзі (тепер маленький населений пункт в комуні Гревенроді). Карл Верніке зламав декілька ребер і груднину, що привело до пневмотораксу. Від цих важких травм він помер на 57 році життя.
Ключові слова:
Верніке, відкриття, невролог, психіатрія.
Список цитованої літератури:
- Kiejna A, Górna R, Chładzińska-Kiejna S. Carl Wernicke’s school of neuropsychiatry in Wrocław. Psychiatr Pol. 1998 Mar-Apr;32(2):209-16.
- Finger S, Boller F, Tyler KL. History of Neurology. 2010;95. 944 p.
- Ljungberg L. Carl Wernicke and Sergei Korsakoff: fin de siècle innovators in neuropsychiatry. J Hist Neurosci. 1992 Jan;1(1):23-7.
- Franzek E. Influence of Carl Wernicke on Karl Leonhard’s nosology. Psychopathology. 1990;23(4-6):277-81.
- Pearce J. Fragments of Neurological History. Imperial College Press; 2003. 652 p.
- Kleist K. Carl Wernicke (1848-1905). Grosse Nervenärzte. II, Thieme; Stuttgart: 1959. p. 106-28.
- Lanczik M, Keil G. Carl Wernicke’s localization theory and its significance for the development of scientific psychiatry. Hist Psychiatry. 1991 Jun;2(6):171-80.
- Gertrude H. Eggert. Wernicke’s Works on Aphasia: Early sources in aphasia and related disorders. 1. The Hague: Mouton Publishers. 307 p.
- Krahl A, Schifferdecker M, Beveridge A. Carl Wernicke and the concept of «elementary symptom». Hist Psychiatry. 1998 Dec;9(36):503-8.
- Pillmann F. Carl Wernicke (1848-1905). J Neurol. 2003 Nov;250(11):1390-1.
Публікація статті:
«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (154), 2019 рік , 10-13 сторінки, код УДК 929