ОСОБЛИВОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАЛЬНИКІВ GerdQ, GSRS ТА РІВЕНЬ ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАЯВНОСТІ В ХВОРИХ НА ГЕРХ СУПУТНЬОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Ксенчин О. О., Палій І. Г., Заїка С. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Стандартом для інструментальної діагностики ГЕРХ є проведення верхньої ендоскопії та езофагоімпеданс-рН–моніторингу, проте вищезазначені методи діагностики є коштовними, не завжди доступними, важко переносяться хворими, що ускладнює їх використання в рутинній практичній діяльності. Прийнятним варіантом об’єктивної діагностичної методики є анкети-опитувальники. Мета дослідження – вивчити діагностичні можливості опитувальників GerdQ, GSRS та вивчити рівень якості життя згідно опитувальника SF-36 в хворих на ГЕРХ в залежності від наявності супутньої АГ. Об’єкт і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 125 пацієнтів (54 чоловіки та 71 жінка), середнім віком 50±1,4 років, які були поділені на 3 групи: практично здорові пацієнти, хворі на ГЕРХ, хворі на ГЕРХ в поєднанні з АГ. Усі пацієнти проходили тестування за допомогою анкет GerdQ та GSRS, для визначення рівня якості життя використовувався опитувальник MOS SF-36. Результати дослідження та їх обговорення. В групах хворих на ГЕРХ та ГЕРХ з супутнім перебігом АГ результати опитувальника GerdQ достовірно не відрізнялись (р>0,05), достовірної відмінності у вираженості рефлюксного синдрому згідно опитувальника GSRS також не виявлено (р>0,05). За результатами оцінки якості життя наявність супутньої АГ достовірно знижувала (р<0,05) рівень фізичного функціонування в хворих на ГЕРХ, рівень емоційного функціонування та рівень психологічного здоров’я. Висновки. В групах хворих на ГЕРХ та ГЕРХ з супутнім перебігом АГ результати опитувальників GerdQ та GSRS достовірно не відрізнялись, що робить можливим їх використання з ціллю рутинної діагностики ГЕРХ, незалежно від наявності супутньої АГ. Оцінка якості життя виявила відсутність достовірного впливу на його рівень наявності ГЕРХ, в той же час встановлено достовірний негативний вплив супутньої АГ на фізичний та психічний компонент здоров’я у хворих на ГЕРХ.

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, артеріальна гіпертензія, анкети-опитувальники, оцінка якості життя.

1. Katz PO, Gerson LB, Vela MF. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Am. J. Gastroenterol. 2013;108:308-28.
2. DeVault KR, Castell DO. Updated guidelines for the diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease. Am. J. Gastroenterol. 2005;100:190-200.
3. Giannini EG, Zentilin P, Dulbecco P, Vigneri S, Scarlata P, Savarino V. Management strategy for patients with gastroesophageal reflux disease: a comparison between empirical treatment with esomeprazole and endoscopy-oriented treatment. Am. J. Gastroenterol. 2008;103:267-75.
4. Inadomi JM, Jamal R, Murata GH, Hoffman RM, Lavezo LA, Vigil JM, et al. Step-down management of gastroesophageal reflux disease. Gastroenterology. 2001;121:1095-100.
5. Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P, Dent J, Jones R. Global Consensus Group. Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence–based consensus. Am J Gastroenterol. 2006;101:1900-20.
6. Tytgat GN, Mccoll K, Tack J, Holtmann G, Hunt RH, Malfertheiner P, et al. New algorithm for the treatment of gastro-esophageal reflux disease. Aliment. Pharmacol. Ther. 2008;27(3):249-56.
7. Shaheen NJ, Hansen RA, Morgan DR, Gangarosa LM, Ringel Y, Thiny MT, et al. The burden of gastrointestinal and liver diseases. Am. J. Gastroenterol. 2006;101(9):2128-38.
8. Tutuian R, Castell DO. Management of gastroesophageal reflux disease. Am. J. Med. Sci. 2003;326(5):309-18.
9. Maev IV, Samsonov AA, Andreev NG. Simptom izzhogi: privyichnyiy diskomfort ili sereznaya problema? Farmateka. 2011;10. [in Russian].
10. Badillo R, Dawn F. Diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease. World J. Gastrointest. Pharmacol. Ther. 2014;5(3):105-12.
11. Silny J. Intraluminal multiple electric impedance procedure for measurement of gastrointestinal motility. J. Gastrointest. Motil. 1991;3:151-62.
12. Sifrim D, Castell D, Dent J, Kahrilas PJ. Gastro-oesophageal reflux monitoring: review and consensus report on detection and definitions of acid, non-acid, and gas reflux. Gut. 2004;53:1024-31.
13. Yu Kyung Cho. How to Interpret Esophageal Impedance pH Monitoring. J. Neurogastroenterol. Motil. 2010;16(3):327-30.
14. Kryvenko VI. Formalizovana otsinka stanu khvoroho za dopomohoiu shkal pry osnovnykh vnutrishnikh khvorobakh: posibnyk. Zaporizhzhia: 2015. 97 s. [in Ukrainian].
15. Gyawali CP, Kahrilas PJ, Savarino E, Zerbib F, Mion F, Smout AJPM, et al. Modern diagnosis of GERD: the Lyon Consensus. Gut. 2018;67(7):1351- 62. DOI: 10.1136/gutjnl-2017-314722
16. Kryvenko VI. Yakist zhyttia ta prykhylnist do likuvannia v klinitsi vnutrishnikh khvorob: posibnyk. Zaporizhzhia: 2015. 80 s. [in Ukrainian].
17. Alifer OO. Otsinka yakosti zhyttia patsiientiv z arterialnoiu hipertenziieiu. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 2017;2:122-5. [in Ukrainian].
18. Korniienko DO. Osoblyvosti klinichnoho perebihu ta yakosti zhyttia pry hastroezofahealnii refliuksnii khvorobi v osib molodoho viku z suputnim ozhyrinniam. Visnyk VDNZU «Ukrainska medychna stomatolohichna akademiia». 2015;4(52):76-80. [in Ukrainian].
19. Klinichni rekomendatsii z arterialnoi hipertenzii Yevropeiskoho tovarystva hipertenzii (ESH) ta Yevropeiskoho tovarystva kardiolohiv (ESC) 2013 roku: pereklad Sirenko Yu.M. Arteryalnaia hypertenzyia. 2013;4(30):61-157. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (154), 2019 рік , 120-125 сторінки, код УДК 616.329/33-002+616.12-008.331

10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-120-125