КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК З БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ СТАНДАРТНОГО ПРОТОКОЛУ СТИМУЛЯЦІЇ

Хміль М. С., Хміль С. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є найбільш частою ендокринопатією у жінок репродуктивного віку з безпліддям. Мета дослідження. Проаналізувати клінічні особливості пацієнток із безпліддям на фоні СПКЯ в стандартних програмах допоміжних репродуктивних технологій залежно від методу переносу ембріонів. Об’єкт і методи. У дослідження включено 100 жінок із безпліддям на фоні СПКЯ, які були поділені на дві групи – 1 групі (22 пацієнтки) проводили ембріотрансфер у порожнину матки на 5 добу після пункції, 2 – (78 пацієнток) проводили перенос ембріонів у кріоциклах. Контрольовану оваріальну стимуляцію здійснювали по довгому протоколу. Результати досліджень. У 92,00% жінок з безпліддям при СПКЯ, включених у дослідження, діагностований синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ). При цьому у групі жінок, яким проводять свіжий перенос, переважає легкий ступінь (у 54,55%), тоді як у жінок, яким виконують перенос ембріона у кріоциклах – середній ступінь СГЯ (39,74%). Висновок. Про результативність контрольованої оваріальної стимуляції по довгому протоколу у жінок з безпліддям на тлі СПКЯ свідчить кількість зрілих ооцитів, запліднених яйцеклітин нормальної форми та кількість бластоцит. При цьому у жінок дослідних груп, в яких діагностовано СГЯ 3 ступеня, що є протипоказом свіжого переносу, кількість фолікулів вірогідно вища стосовно даних 1 ступеня СГЯ (на 19,5%), відповідно, кількість ооцитів вища на 22,2% (р>0,05).

синдром полікістозних яєчників, безпліддя, контрольована оваріальна стимуляція, загальна характеристика пацієнтів, тип ембріотрансфера.

1. Babenko OM. Osobennosty anamneza zhenshchyn s besplodyem y predshestvuyushchymy operatsyyamy na prydatkakh matky. Medykosotsyalʹnye problemy semʹy. 2013;18(1):38-41. [in Russian].
2. Chaykа VK, chl. kor. NAMN Ukrayny, redactor. Besplodnyy brak: prakt. ruk-vo. Donetsk: ChP «Lavis»; 2012. 384 s. [in Russian].
3. Dykke HB, Erofeeva LV. Osobennosty reproduktyvnoho povedenyya molodezhy. Akusherstvo y hynekolohyya. 2013;12:96-101. [in Russian].
4. Dumansʹka VP. Vnesok novitnikh reproduktyvnykh tekhnolohiy u narodzhuvanistʹ v Ukrayini. Demohrafiya ta sotsialʹna ekonomika. 2018;2(33):82-93. [in Ukrainian].
5. Yuzʹko OM. Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohiyi – 25 rokiv uspikhu. Zb. nauk. pr. Asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. Kyyiv: 2016. s. 393-6. [in Ukrainian].
6. Dayal M, Sagar S, Chaurasia A. Anti-mullerian hormone: a new marker of ovarian function. Obstet Gynaecol India. 2014;64(2):130-3.
7. Aylamazyan EK, Tolibova GK, Tral’ TG. Kliniko-morfologicheskiye determinanty besplodiya, assotsiirovannogo s vospalitel’nymi zabolevaniyami organov malogo taza. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney. 2015;67(6):17-25. [in Russian].
8. Kolesnik AV. Osobennosti zhenskogo besplodiya pri sochetannoy patologii matki. Zbírnik naukovikh prats’ spívrobítnikív NMAPO ímení P.L. Shupika. 2012;21(5):276-80. [in Russian].
9. Kuchenbecker WK, Groen H, Zijlstra TM, Bolster JH, Slart RH, van der Jagt EJ, et al. The subcutaneous abdominal fat and not the intraabdominal fat compartment is associated with anovulation in women with obesity and infertility. J Clin Endocrinol Metab. 2010;95:2107-12.
10. Goodarzi M, Dumesic D, Chazenbalk G. Polycystic ovary syndrome: etiology, pathogenesis and diagnosis. Nat Rev Endocrinol. 2011;7:19-231. DOI: 10.1038/nrendo.2010.217
11. Escobar-Morreale HF. Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment. Nat Rev Endocrinol. 2018;14(5):270-84.
12. Azziz R, Carmina E, Chen Z, Dunaif A, Laven JS, Legro RS, et al. Polycystic ovary syndrome. Nat Rev Dis Primers. 2016;2(1):16057.
13. Urbanovych AM. Syndrom polikistoznykh yayechnykiv u shchodenniy praktytsi. Mizhnarodnij endokrinologicnij zhurnal. 2018;14(1):40-5. DOI: 10.22141/2224-0721.14.1.2018.127090 [in Ukrainian].
14. Polyzos NP, Nwoye M, Corona R, Blockeel C, Stoop D, Haentjens P, et al. Live birth rates in Bologna poor responders treated with ovarian stimulation for IVF/ICSI. Reprod Biomed Online. 2014 Apr;28(4):469-74. DOI: 10.1016/j.rbmo.2013.11.010
15. «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsiyi medychnoyi dopomohy pry depresiyi». Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ya Ukrayiny vid 25.12.2014 roku № 1003. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1003282-14 [in Ukrainian].
16. Griesinger G, Verweij PJM, Gates D, Devroey P, Gordon K, Stegmann BJ, et al. Prediction of ovarian hyperstimulation syndrome in patients treated with corifollitropin alfa or rFSH in a GnRH antagonist protocol. PLoS ONE. 2016;11(3):e0149615. DOI: 10.1371/journal.pone.0149615]
17. Shapiro BS, Daneshmand ST, Garner FC. Evidence of impaired endometrial receptivity after ovarian stimulation for in vitro fertilization: a prospective randomized trial comparing fresh and frozen-thawed embryo transfer in normal responders. Fertil Steril. 2011;96(2):344-8.
18. Nakonechna AV. Stan emotsiynoyi sfery zhinok iz bezpliddyam pry povtornomu zastosuvanni protokolu ekstrakorporalʹnoho zaplidnennya. Ukr. med. chasopys. 2018;6(128):38-9. [in Ukrainian].
19.  Alper MM, Smith LP, Sills ES. Ovarian hyperstimulation syndrome: current views on pathophysiology, risk factors, prevention, and management. J Exp Clin Assist Reprod. 2009;6:3.
20. Delvigne A, Rozenberg S. Epidemiology and prevention of ovarian hyperstimulation syndrome (OHSS): a review. Hum Reprod Update. 2002;8:559-77.
21. Griesinger G, Diedrich K, Tarlatzis BC, Kolibianakis EM. GnRH-antagonists in ovarian stimulation for IVF in patients with poor response to gonadotrophins, polycystic ovary syndrome, and risk of ovarian hyperstimulation: a meta-analysis. Reprod Biomed Online. 2006;13:628-38.
22. Hryshchenko MH, Lutsʹkyy AS, Parashchuk VY. Otsinka efektyvnosti ekstrakorporalʹnoho zaplidnennya pislya perenesennya vitryfikovanykh blastotsyst u pryrodnomu tsykli ta iz zastosuvannyam zamisnoyi hormonalʹnoyi terapiyi. Mizhnarodnyy medychnyy zhurnal. 2017;4:42-6. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 Том 2 (154), 2019 рік , 238-245 сторінки, код УДК 618.2-059:618.11-006.2:618.177-089.888.11

10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-238-245