Публікаційна етика і її порушення

Авторство. 

Всі особи, позначені як «автори», повинні відповідати критеріям цього поняття. Участь кожного учасника в роботі повинно бути достатнім для того, щоб прийняти на себе відповідальність за її зміст. Право називатися автором грунтується на наступних фактах:

1. значному вкладі в концепцію й дизайн дослідження або в аналіз і інтерпретацію даних; 
2. підготовці тексту статті або внесенні принципових змін;
3. остаточному затвердженні версії, яка здається в друк.

Участь, що полягає лише в забезпеченні фінансування або підборі матеріалу для статті, не виправдовує включення до складу авторської групи. Загальне керівництво дослідницьким колективом також не признається достатнім для авторства.

Редактори мають право запитати у авторів, який внесок кожного з них у написанні статті; ця інформація може бути опублікована.
Всі члени колективу, що не відповідають критеріям авторства, але зробили допомогу в проведенні дослідження по збору, аналізу та інтерпретації даних, надання матеріалів та інструментів, повинні бути перераховані за їх згодою в розділі «Подяка».

Порядок, в якому будуть вказані автори, визначається їх спільним рішенням.

Конфлікт інтересів. 

Конфлікт інтересів, що стосується конкретного рукопису, виникає в тому випадку, якщо один з учасників процесу рецензування або публікації - автор, рецензент або редактор - має зобов'язання, які могли б вплинути на його або її думку (навіть якщо це і не відбувається насправді) . Найбільш часта причина виникнення конфлікту інтересів - фінансові відносини (наприклад, пов'язані з прийомом на роботу, консультаціями, володінням акціями, виплатою гонорарів і платними висновками експертів), прямі або через близьких родичів. Можливі й інші причини - особисті відносини, наукове суперництво та інтелектуальні пристрасті.

Учасники процесу рецензування та публікації повинні повідомляти про наявність конфлікту інтересів.

Автори при поданні рукопису несуть відповідальність за розкриття своїх фінансових та інших конфліктних інтересів, здатних вплинути на їхню роботу. У рукописі повинні бути згадані всі особи та організації, що зробили фінансову підтримку, а також інша фінансова або особиста участь. Повинна бути описана роль спонсора / спонсорів в структурі дослідження, в зборі, аналізі та інтерпретації даних.

Автори повинні вказувати імена тих, кому, на їхню думку, не слід направляти рукопис на рецензію у зв'язку з можливим, як правило професійним, конфліктом інтересів. Якщо автори не впевнені в наявності конфлікту інтересів, вони повинні пояснити ситуацію редактору з тим, щоб останній сам оцінив її.

Рецензенти мають повідомляти редакції про всі конфлікти інтересів, які можуть вплинути на їх думку про рукописи; вони повинні відмовитися від рецензування конкретної статті, якщо вважають це виправданим. У свою чергу редакція повинна мати можливість оцінити об'єктивність рецензії і вирішити, чи не варто відмовитися від послуг даного рецензента.

Редколегія може використовувати інформацію, представлену в повідомленнях про наявність конфлікту інтересів та про фінансовий інтерес, як основу для прийняття редакційних рішень.

Редактори, які приймають рішення про рукописи, не повинні мати особистого, професійного чи фінансового інтересу / участі в будь-якому питанні, яке вони можуть вирішувати. Інші члени редакційного колективу, якщо вони беруть участь у прийнятті рішень, повинні надати редакторам опис їх фінансової зацікавленості (так як вона може мати вплив на редакторські рішення) і відмовитися від участі в прийнятті рішення, якщо має місце конфлікт інтересів.

Крім цього як редакторами так і авторами повинні виконуватися міжнародні стандарти для редакторів і авторів від комітету публікаційної етики. Журнал дотримується етичних принципів COPE, а також рекомендацій, прописаних у «Єдиних вимогах до рукописів, що подаються в біомедичні журнали: написання та редагування біомедичних публікацій», затверджених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів (ICMJE.org).

Дотримання прав хворих і конфіденційність. 

Хворі мають право на збереження конфіденційності, яку не можна розкривати без їх згоди. Інформація, що дозволяє встановити особу, включаючи імена хворих, ініціали, номери лікарень та історій хвороби, не повинна публікуватися у вигляді письмових описів, фотографій та родоводів, якщо тільки ця інформація не представляє велику наукову цінність або якщо хворий (або батько, або опікун) не надасть (нададуть) письмову згоду на публікацію. Автори повинні повідомити хворим, чи існує ймовірність того, що матеріал, що дозволяє встановити особу, після публікації буде доступний через Інтернет. Автори повинні надати в редакцію письмову інформовану згоду хворого на поширення інформації і повідомити про це в статті.

Захист людини і тварин при проведенні наукового дослідження.

Якщо в статті є описи експериментів за участю людини / людей, автори повинні вказати, чи проводилися вони у відповідності з етичними стандартами комітету, відповідального за експерименти за участю людини / людей (що входить до складу установи або національного) і Гельсінській декларації 1975 року і її переглянутого варіанта 2000 року. У сумнівних випадках автори повинні представити обґрунтування їх підходів і доказ того, що рецензійна рада установи затвердила викликаючі сумніви аспекти дослідження. При викладі експериментів за участю тварин автори повинні вказати, чи виконувались вимоги Європейської конвенції із захисту хребетних тварин, вимоги національного керівництва та керівництва установи за змістом і використанню лабораторних тварин. 

Публікація негативних результатів. 

Багато досліджень, що показують негативні результати, насправді є нерозв'язані / неостаточні. Можливість публікації неостаточних результатів досліджень розглядається редколегією в особливому порядку, так як часто такі статті не мають біомедичної цінності і витрачають належні журналу ресурси.

Оригінальність і плагіат

Автори повинні гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальні твори. У разі якщо автори використовували роботу і / або вирази інших авторів, це має бути відповідно цитовано і виділено.

Множинні публікації. 

Редакція не розглядає рукописи, одночасно представлені для публікації в інші журнали, а також роботи, які в більшій частині вже були опубліковані у вигляді статті або стали частиною іншої роботи, представленої або прийнятої для публікації яким-небудь іншим друкованим виданням або електронними засобами масової інформації. Ця політика не виключає розгляд статті, не прийнятій до публікації іншим журналом, або повного опису, представленого після публікації попередніх результатів, тобто тез або постерних повідомлень, поданих на професійних конференціях.

Переписка. 

Читачі у разі необхідності можуть направляти свої коментарі, питання або критичні зауваження до опублікованих статей, які будуть надруковані в журналі. При бажанні автори статей можуть відповісти на зауваження.

* * *

З докладним викладом пунктів «Єдиних вимог до рукописів, що подаються в біомедичні журнали", розробленими Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів зокрема етичних питань, можна ознайомитися на нашому сайті (в перекладі від 2006 року), останню оригінальну версію (англійською мовою) можна подивитися на сайті www.ICMJE.org.